1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Після терактів: як поєднати свободу і безпеку?

Центральною темою в європейській пресі залишається невдала спроба повторних терактів у столиці Великобританії минулого четверга. Ось що пише про це газета Times з Лондона:

Нинішня ситуація, коли ми живемо в стані підвищеної готовності, очевидно, триватиме ще кілька тижнів. Буде більше арештів і більше несправжніх тривог... Загроза ісламського екстремізму не розчиниться в повітрі. Злочинці, можливо, змінять стратегію й цілі. Очевидною мішенню може бути переповнена пивна чи дискотека, яку фанатики сприймають як символ західного декадентства... Все це небезпеки, яким цілком може протистояти сильна й досвідчена Великобританія, - вважає Times.

Італійська газета Corriere della Sera з Мілана продовжує:

Усім би сподобалось, якби можна було б мати більше свободи і більше безпеки. Але якщо хтось стверджує, що це можливо, то нехай скаже як. Коли буде перейдено певний поріг, за яким невпевненість, теракти й убиті, то свободу буде підпорядковано безпеці... Після 11 вересня ми знаємо, що частину наших свобод надовго буде обмежено. Замість ідеологічних баталій краще було б провести прагматичну дискусію, пункт за пунктом, що і як треба робити, які з наших свобод ми готові на деяких час, сподіваємося не надовго, віддати в ім’я безпеки, а які хочемо будь-якою ціною зберегти? – запитує італійська Corriere della Sera.

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung зазначає:

Зараз не можна сказати, чи доведеться західним метрополіям роками жити в страху перед серійними терактами, як це змушені робити ізраїльтяни. В Лондоні, Парижі, Берліні та Цюриху не можна звести загороджувальні споруди. А для запобіжних арештів великої кількості підозрюваних у тероризмі (поки) бракує широкої підтримки суспільства... Спроби недооцінювати терористів не приведуть до мети. Мовляв, вони реагують на несправедливість, вони – жертви обставин, а провина лежить на багатьох інших. Блер дав на це чітку відповідь: „Винуваті ті, хто скоїв злочин”, - цитує британського прем’єра Neue Zürcher Zeitung.

Французьке видання Le Monde з Парижа аналізує серію терактів у Єгипті, де загинули десятки осіб, у тому числі іноземні туристи:

Теракти в Шарм-еш-Шейху поставили перед експертами питання, на яке вони досі не хотіли шукати відповідь: чи цей загадковий ісламський тероризм став на шлях довгострокової стратегії, яку після 11 вересня спеціалісти називають „новою світовою війною”? Після терактів у США ще ніколи напади не відбувалися так швидко,

констатує Le Monde і далі пише:

Цього разу західні спецслужби так само не очікували терактів, як і єгипетські. Це ставить під питання методи співпраці між спецслужбами в їхній боротьбі з феноменом ісламського тероризму. Здається, що рух під назвою „джихад” пристосовується до нових умов і проводить переорганізацію, зважаючи на величезні технічні ресурси, які застосовує на боротьбу з ним Захід. Очевидно, експерти не справляються з цим феноменом, оскільки вони віддають перевагу техніці й обміну даними, а не класичній розвідці на місці, - вважає французька Le Monde.

На завершення – про події в Німеччині. Наприкінці минулого тижня федеральний президент Горст Келер розпустив бундестаг і призначив на вересень дострокові вибори. Деякі депутати заявили про намір оскаржити це рішення в Конституційному суді. На їхню думку, голосування про недовіру канцлеру, що стало приводом для розпуску парламенту, було фіктивним. Газета Thüringische Landeszeitung з Веймара розмірковує:

Батьки німецької конституції не дарма встановили високі перепони на шляху до розпуску парламенту. Вони зробили це, щоб уникнути проблем Веймарської республіки, коли рейхспрезидент міг розпустити рейхстаг коли йому заманеться. Тому відповідні інструменти – питання про довіру та конструктивний вотум недовіри – слід застосовувати в справжніх кризах, а не тоді, коли так здається. Добре, що конституційні судді ще раз усе перевірять, навіть якщо вони навряд чи скасують нові вибори. Право парламенту на саморозпуск не буде вирішенням проблеми, оскільки це суперечитиме духу Основного закону, - пише Thüringische Landeszeitung.

На сторінках Neue Osnabrücker Zeitung читаємо:

Якщо є сумніви, краще ухвалити рішення на користь виборців, а не ховатися за юридичними параграфами і блокувати шлях до нових виборів. Головне, щоб нарешті з’явилася надія на політичний та економічний підйом у Німеччині, - аргументує Neue Osnabrücker Zeitung.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко

Також за темою