1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Піруети Джона Керрі захоплюють дух

Теми нинішнього огляду преси – заява кандидата в президенти США від Демократичної партії Джона Керрі про вивід американських військ з Іраку та проблеми свободи слова в Росії у зв»язку з висвітленням трагедії в Беслані.

Просто-таки дух захоплює від того, які піруети виробляє Джон Керрі, пише газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ і веде далі:

Його останній хіт – кандидат на посаду американського президента висловлюється за виведення американських збройних сил з Іраку протягом найближчих чотирьох років. А всього-на-всього три тижні тому він називав правильною війну в Перській затоці, навіть з огляду на нинішні відомості про відсутність там зброї масового ураження. Втім, така різка зміна переконань є характерною для Керрі. Восени 2002 року він голосував за проведення військової операції проти Іраку, а навесні 2003-го виступав проти її фінансування. Тому не дивно, що табір республіканців президента Джорджа Буша вдоволено потирає руки: їхній суперник-демократ сам постачає їм політичну амуніцію. Судячи з усього, в штабі Керрі почалася цілковита паніка, - зазначає ГАНДЕЛЬСБЛАТТ.

Газета ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД продовжує тему:

Джон Керрі у справі іракської війни ставить усе на одну карту. Суперник президента США Джорджа Буша заявляє, що це була ”неправильна війна у неправильному місці і в невідповідний час”. Він, Джон Керрі, має намір повернути американських солдатів додому ще протягом свого першого строку на головній посаді в Білому домі. Це дуже сильні вислови, передусім, якщо пригадати, що на посаді сенатора Керрі підтримав цю війну і з того часу ніяк не може чітко визначитися щодо цієї теми, -

зауважує ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД. Газета не поділяє міркувань щодо негайного виведення міжнародних військ з Іраку:

Подальша присутність американських військових в Іраку необхідна, щоб країна не потонула в анархії. Виведення військ під простим девізом “Ми помилилися, а зараз ідемо додому” було би для терористичних угруповань надзвичайним успіхом. Більшість американців нині згодні з тим, що війська США мають перебувати в Іраку якомога менше, однак при цьому настільки довго, наскільки це справді необхідно. Буш робить наголос на другій частині цього постулату, а Керрі – на першій. Саме тому цей суперник не є переконливим, - вважає ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

Газета РЕЙНІШЕ ПОСТ звертає увагу на те, що зараз Буш, згідно з соціологічними опитуваннями, випереджає Керрі, навіть незважаючи на помилки іракської війни:

Буш має перевагу не завдяки власним зусиллям. Полеглі в іракській війні солдати навряд чи додадуть йому голосів. А от терористичні акти в Росії могли б, оскільки Буш завжди відстоював переконання, що загроза тероризму є глобальною та становить небезпеку для всіх. Він почувається таким собі термінатором. Загрозу тероризму він хоче знешкодити в першу чергу, адже три роки тому ісламісти знищили Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку, - зауважує РЕЙНІШЕ ПОСТ.

До іншої теми. Німецькі газети багато пишуть про проблеми свободи слова в Росії у зв»язку з висвітленням трагедії в Беслані. Газета БЕРЛІНЕР КУРІР з цього приводу зазначає:

Головний редактор, який публікує знімки з захопленням заручників, втрачає свою роботу. Репортери описують те, що вони бачили в Беслані, й їх заарештовують, оскільки це не влаштовує можновладців. Якщо народ ні про що не дізнається, то й не бунтуватиме. Керуючись таким арогантним принципом, правили ще радянські попередники Путіна. Президент понад усе волів би поховати сумну правду про події на Кавказі під кремлівським килимом. Саме тому не достатньо лише внутрішнього розслідування подій в Беслані. Росії потрібна безжалісна публічність, - робить суворий висновок БЕРЛІНЕР КУРІР.

Тему продовжує газета МІТТЕЛЬБАЙЄРІШЕ ЦАЙТУНГ:

Нарешті президент Росії викрив справжніх ”винуватців” кривавої трагедії у Беслані – це засоби масової інформації. Те, що російські газети наважуються без прикрас повідомляти про провали спецслужб, шокує Володимира Путіна, вочевидь, більше, аніж страждання дітей Беслану та безмежне горе цілого міста, в якого відібрали майбутнє. (...) На відставку високопосадовців, через вказівки котрих найбрутальнішим чином провалилася операція з визволення заручників, світова спільнота й досі чекає даремно, - така думка газети МІТТЕЛЬБАЙЄРІШЕ ЦАЙТУНГ.

Газета РЕЙН-ЦАЙТУНГ узагальнює:

Чи прийме Путін правильні рішення? Перша реакція влади змушує сумніватися в цьому. Бо установи реагують як і в радянські часи: приховують, замовчують, маніпулюють та вдаються до цензури. З неугодними журналістами розправляються, а мотиви та події підлаштовуються під задану політичну картину. Відкрите парламентське розслідування залишається табу, - констатує РЕЙН-ЦАЙТУНГ.

Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчук