″Підтвердження західного диплому в Україні - все одно що повторний захист″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 21.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Підтвердження західного диплому в Україні - все одно що повторний захист"

Підтвердження в Україні дипломів західних вузів - складна і довга процедура. Однак її не уникнути, якщо випускник прагне працювати на держслужбі або викладачем у ВНЗ. DW дізнавалась подробиці.

Визнання іноземних документів про освіту (нострифікація) перетворюється для українських випускників закордонних університетів на справжній головний біль. Хочеш працювати на держслужбі або розвивати наукову кар’єру? Без підтвердження не обійтися.

Рішення про відповідність іноземного освітньо-кваліфікаційного рівня українським стандартам освіти (в тому числі і наукових та вчених звань) ухвалює міністерство освіти та науки. Автентичність документів та експертизу зі встановлення еквівалентності кваліфікацій закордонних дипломів українським проводить "Інформаційно-іміджевий центр" при Міносвіти.

Особливості української нострифікації

Юлія Климко-Оверченко має дипломи угорського та бельгійського університетів у галузі міжнародних відносин та європейських студій. Як перша українська випускниця бельгійського Європейського коледжу Климко-Оверченко довго розбирался в усіх особливості української нострифікації.

Процедура тривала близько півроку. Державні послуги обійшлися у понад тисячу гривень. "Виходить, що диплом якогось незначного філіалу приватного українського університету в містечку Х має більшу вагу, ніж здобутий мною потом і кров'ю західний диплом," - обурюється вона.

Олександр Задорожний в Німеччині здобув ступінь магістра фінансового права. Після нострифікації в Україні його диплом визнали дипломом… магістра фінансів. Задорожний витратив три тисячі гривень, повторно подав документи, але за три місяці таки отримав омріяне підтвердження диплома за здобутим фахом.

Олександр Задорожний

Олександр Задорожний

Бар'єр для науковців

Особливо болючою проблема нострифікації стає для тих українців, які за кордоном здобули науковий ступінь, але викладати чи здійснювати наукові дослідження хочуть в Україні. Проректор Українського Католицького Університету Тарас Добко у 2003 році захистив кандидатську дисертацію у Ліхтенштейні. Він зазначає, що нострифікація в Україні стала, по-суті, повторним захистом, хіба що без офіційних опонентів. "Замість того, щоб займатись новими дослідженнями і написанням статей я мав доводити власну повноцінність, причому перед людьми, які не знають жодної іноземної мови", - розповідає він і додає, що досі нострифікація була муром, яким українське академічне середовище захищалося від зовнішнього світу. На його думку, Україні саме час відмовитись від логіки протекціонізму в академічній сфері і визнати, що у глобальному світі має бути менше бар'єрів та більше конкуренції.

А ось Євген Гораш, який кілька років тому повернувся з Німеччини до України з бажанням викладати у Харківському політехнічному університеті, уже два з половиною роки працює в Університеті Глазго у Шотландії. У розмові з DW він пояснив, що його німецький диплом та ступінь Dr.-Ing. в Україні не мали жодної юридичної сили. Нострифікація ж тривала два роки. А за кордоном він отримав саме те, чого прагнув: цікаві проекти, гідну оплату праці, кар'єрний ріст та можливість професійного вдосконалення. На думку Євгена, дипломи іноземних університетів, що займають позиції у світових рейтингах вище за українські університети, мають визнавати автоматично без усіляких процедур.

У Міносвіти обіцяють зміни

У розмові із DW в "Інформаційно-іміджевому центрі" обіцяють суттєві зміни та спрощення й кажуть, що розцінки на послуги уже знизились до 51 гривні. Зменшився і період очікування. "Раніше нострифікація тривала роками, однак зараз середній показник розгляду документів становить два місяці", - кажуть у Центрі, але визнають, що швидкість розгляду залежить від складності кожного випадку. Проте загалом працівники намагаються не перевищувати норму у чотири місяці, яка встановлена Лісабонською конвенцією про визнання кваліфікацій з вищої освіти. Серед останніх покращень: постійний зв'язок із замовником послуг та можливість в режимі онлайн перевірити стан готовності диплому.

Також на початку липня були внесені й відповідні "спрощувальні" зміни у законодавство. У новій редакції закону "Про вищу освіту" зазначається, що остаточне рішення щодо визнання та встановлення еквівалентності здобутих в іноземних ВНЗ ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук і вчених звань доцента професора ухвалюватиме не Міносвіти, а український вищий навчальний заклад.

"Звільнення від радянської спадщини"

У прес-службі українського міністерства освіти і науки DW також запевнили, що наступний запланований крок - методичні розробки, які дозволять визначати еквівалентність кваліфікацій шляхом їх співвідношення з міжнародними системами. Це дозволить у більшості випадків не проводити порівняльний аналіз змісту навчальних програм, що також буде більш сприятливою умовою для заявників.

Тарас Добко

Тарас Добко

Міністр освіти Сергій Квіт, у свою чергу, повідомив, що у міністерстві планують автоматично визнавати дипломи ста кращих університетів світу за авторитетними світовими рейтингами, як от Шанхайським.

Проректор Українського Католицького Університету Тарас Добко вважає, що такі зміни дуже співзвучні революційним подіям у країні, "адже це ще один крок у напрямку звільнення від радянської спадщини". "Спрощення процедури нострифікації - важливий сигнал для українців, які, здобувши цінну освіту за кордоном у провідних університетах, готові вертатись в Україну і працювати для країни. Вони мають побачити перед собою зелене світло, а не стоп-сигнал", - наголошує він.