1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Підсумки року, що минає



Німецька преса аналізує політичну ситуацію у світі та підводить підсумки року, що минає. У газеті ҐЕНЕРАЛЬАНЦАЙҐЕР читаємо:

"Війна і мир у 2003 році - на жаль, підсумок виглядає невтішним. Невеселою є і статистика подій у світі. Різдв"яне послання "мир людям усієї землі", залишається благим побажанням. І це стосується не лише Іраку, де після перемоги "коаліції добровольців" аж ніяк не панує мир. Це стосується і більшої частини Афганістану. Місце багатьох делегатів - польових командирів, мафіозних босів та наркобаронів - радше за ґратами, ніж у парламенті. Близький Схід опинився ще далі від миру. Тут щораз важче визначити, хто нападає, а кому йдеться про відплату. Ясно одне, кращої альтернативи за мир немає. Але де гарантії здорового глузду? Короткозорість, яка на разі визначає вчинки провідників з обох боків, викликає сумніви. На щастя, існують і світлі моменти: у збуреному світовому морі Німеччина залишалася островом безпеки. Під тиском європейців Іран нарешті погодився відкрити дані про стан своєї атомної техніки. Лівія оголосила про свою відмову від зброї масового знищення" - оптимістично узагальнює ҐЕНЕРАЛЬАНЦАЙҐЕР.

Звертаючи увагу на причини такого становища у світі, видання ШВЕБІШЕ ЦАЙТУНҐ намагається відмежувати американську політику в Іраку від християнської доктрини:

"Однак так звані цивілізовані нації не лише є поставниками зброї, цього року війну проти зла президент США Джордж Буш повів від імені Бога. Можновладці і раніше грішили проти людства у такий спосіб. Однак у своїй суті християнські релігії мають зовсім інше спрямування: справжнього миру можна досягнути тільки тоді, коли будуть ліквідовані джерела насильства. Головною причиною військових конфліктів є соціальна нерівність. Запорукою справжнього миру є толерантне і шанобливе ставлення до іншого, незалежно від етнічного походження чи релігійних переконань людини..." - наголошує ШВЕБІШЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета ВЕЗЕР-КУРІР так намагається поєднати святковий передрізд"яний настрій з почуттям небезпеки тероризму:

"Цим, мабуть, і не надто перейматимуться наступними днями у затишній "старій Європі". Саме ті, для кого Різдво ще є подією духовного життя, мабуть, трохи нарікатимуть на Бога і сподіватимуться від нього підтримки. Інші, яких щораз більше, під враженням всесвітньої загрози, що йде зі "Святої землі", отримають ще один доказ на користь свого стриманого ставлення до релігії. Слабка розрада. Боротьбу проти тероризму та його джерел нам доведеться вистояти - з Божою поміччю чи без неї" - , резюмує ВЕЗЕР-КУРІР.

Про відчутний удар по італійській економіці говорить газета ДРЕЗДЕНЕР НОЙСТЕ НАХРІХТЕН, коментуючи ситуацію навколо банкрутства італійського концерну "Пармалат":

"Скандал навколо банкрутства одного з найбільших європейських підприємств є яскравим випадком la dolce vita, безжурного життя в італійській економіці - адже досі справи ніби йшли непогано. Втім, італійська версія "Енрону" виходить за межі відомих кризових сюжетів. Камо грядеши Пармалат? Якщо досі в Італії держава практикувала викуповувати збанкрутілі підприємтва, то тепер ЄС значно ускладнило таке рішення. (...) Зокрема, зараз напередодні Різдва це матиме малоприємні наслідки для найулюбленішої іграшки італійців - футболу. Футбольний клуб "Парма", єдиним власником якого був засновник "Пармалату" Калісто Танці, опиниться під загрозою ліквідації, якщо буде припинено фінансування".

ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ підхоплює цю тему, звертаючи увагу на безпрецендентість такого скандалу на континенті:

Можна було б применшити машстаби ситуації навколо "Пармалату", пославшись на італійську вдачу. Напівпрозоре балансування підприємств має в Італії свою традицію; уже не раз підприємства опинялися у скруті через те, що патріархи-засновники більше покладалися на контакти з політиками та місцевими банками, ніж на принципи чіткого менеджменту, тверезу оцінку фінансових ринків та ринків збуту. Однак цей випадок стосується усієї Європи, ба усього капіталістичного світу.

Огляд німецької преси підготував Роман Дубасевич