1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Підвищення мінімалки: популізм чи паливо для економіки

Павло Шаповал
13 грудня 2017 р.

На початку грудня президент Петро Порошенко запропонував підвищити мінімальну зарплату в Україні до 4100 гривень, мотивуючи це покращенням інвестиційного клімату. Як це вплине на працівників та бізнес, з'ясовувала DW.

https://p.dw.com/p/2pGG2
Президент Петро Порошенко обіцяє українцям підвищення мінімальної зарплати 2018 року
Президент Петро Порошенко обіцяє українцям підвищення мінімальної зарплати 2018 рокуФото: Fotolia/Africa Studio

За різними оцінками, близько половини економіки України перебуває в тіні. Роботодавці виплачують офіційну зарплатню на мінімальному рівні, а все інше віддають у конвертах. Таким чином компанії уникають виплати єдиного соціального внеску задля економії. Підняття цього мінімального рівня, за логікою влади, повинно було б вивести частину грошей з тіні, збільшивши податкові відрахування та покращити соціальні стандарти.

З іншого боку, експерти висловлювали скепсис стосовно можливості країни собі це дозволити та практичної користі від такого рішення. Слова президента Петра Порошенка про чергове підвищення зарплати, сказані на початку грудня, вже називають ще однією популістською обіцянкою.

Уряд обіцяє взятися за мінімалку

Утім, міністр соціальної політики України Андрій Рева перед засіданням уряду 5 грудня повідомив, що уряд розгляне пропозицію президента не пізніше третього кварталу 2018 року. Але за умови, якщо економічні можливості дозволять це зробити.

Український прем'єр Володимир Гройсман
Український прем'єр Володимир Гройсман не виключає підвищення мінімальної зарплати в 2018 роціФото: Reuters/V. Ogirenko

11 грудня на зустрічі з представниками регіональної преси прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтвердив, що подальше збільшення мінімальної заробітної плати можливе, але лише в умовах економічного зростання. Та заявив, що ціль уряду у 2018 році - це середня зарплата українця у розмірі 10 тисяч гривень.

Чи може країна собі дозволити вищу зарплату?

На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кияна, підвищення мінімальної зарплатні  не завжди спрацьовує так, як того очікують, адже переважно питання лежить не у площині обіцянок політиків. Головне - це здатність бізнесу покрити додаткові витрати від збільшення мінімальної зарплатні. За його словами, уряд може встановити будь-який її рівень, але це призведе до збільшення заборгованості у реальному секторі економіки.

Він необґрунтованого підвищення постраждає і бюджетна сфера. Якщо рішення таки приймуть, є два імовірні сценарії розвитку подій: або це стимулюватиме підприємства все ж вивести частину доходу з тіні, або таке підвищення лише погіршить їхнє економічне становище. Загалом, це буде залежати від особливостей ведення бізнесу.

Небезпека - зростання інфляції

Як вказує Киян, у обох випадках на тлі інфляційних процесів, якщо обіцянка буде виконана - це лише зведе нанівець намагання Нацбанку України зупинити подальшу інфляцію, яка вже й так вийшла за межі прогнозного коридору. За інформацією НБУ, у вересні 2017 року інфляція сягнула 16,4 відсотка у річному вимірі. Відповідно до прогнозів на 2018 рік, цей показник спершу мав би встановитися на рівні 7 відсотків, але потім Кабінет міністрів підняв його до 9 відсотків. І це важливий тривожний дзвіночок для влади щодо успішності політики підвищення мінімальної заробітної плати.

Утім, такого шоку для економіки, як у 2016 році, коли рівень мінімальної заробітної плати підняли вдвічі, бути не має. У бюджеті вже було закладене зростання до 3723 гривень, що було зумовлене необхідністю індексації та реальною купівельною спроможністю населення. Тому додаткові 400 гривень, на думку Кияна, не матимуть такого значного впливу на ситуацію.

Бізнесу нічого не буде?

На думку фінансового аналітика та директора компанії Fondexx Гліба Козака, вплив такого рішення на бізнес дещо переоцінений. По-перше, навіть в регіонах реальну, а не лише офіційну мінімальну, зарплату отримує не надто значна частина найманих працівників і працівниць. По-друге, власники компаній, на яких підвищення може вплинути, можуть перевести частину своїх співробітників на неповний робочий день або підвищити ціну товарів, які ті виробляють, враховуючи, що їхні конкуренти під тиском збільшення витрат зроблять те ж саме, каже експерт.

Утім, за словами Козака, стосуватися це буде лише бізнесу, у якого великий відсоток видатків складає саме заробітна плата, а таких небагато. Підвищення цього показника навіть на 5 відсотків не викличе серйозних проблем у компаній. "Навіть у разі, коли компанія отримує невелику маржу, вона зможе без проблем підняти мінімальну офіційну зарплату, частково зменшивши розмір неофіційної. Але імовірно, що у разі насильницького підвищення мінімальної заробітної плати, вони будуть намагатися вийти з цієї ситуації так, щоб не зменшити свої доходи. Навіть якщо завдяки цьому покращаться соціальні стандарти робітників підприємства. Піти в тінь все одно вигідніше, а соціально відповідального бізнесу в країні мало", - говорить Козак.

З цим погоджується і Єгор Киян, звертаючи увагу на те, що для керівництва тих компаній, для яких зміни у мінімальній зарплатні відчутні, найпростішим виходом з оптимізації видатків можуть стати звільнення робітників. Передусім під загрозою невеличкі підприємства у сільській місцевості та бюджетники.

За даними Державної служби статистики, у вересні 2017 нарахування в межах мінімальної заробітної плати мали 8,6 відсотка штатних працівників.

"Мінімалка" і прожитковий мінімум: на що вони впливають? (08.12.2017)