1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

П'ять сегментів економіки РФ, на які націлені українські санкції

Україна розширила список юросіб РФ, які підпадають під санкції, за рахунок платіжних систем, високотехнологічних, металургійних і транспортних компаній. DW поглянула детальніше на кожну галузь, якої торкнуться санкції.

Україна розширює санкції щодо Росії

Україна розширює санкції щодо Росії

31 жовтня вступають в силу розширені санкції України стосовно Росії. До оновленого списку санкцій входять 682 особи і 270 компаній. Серед цих юросіб, зокрема, "Русал", "Ростех", "Объединенная авиастроительная корпорация", вантажоперевізники, платіжні системи та інші компанії. DW виділила п'ять галузей, на які націлені українські санкції, і проаналізувала їхній вплив.

Авіація

Вперше Верховна Рада України ухвалила закон "Про санкції" щодо Росії 14 серпня 2014 року (12 вересня він вступив в силу). Тоді основного удару було завдано по авіакомпаніях і суднобудівниках. До списку увійшли майже всі авіаперевізники Росії, включаючи найбільші - "Аэрофлот", "Россия", "Сибирь", а також авіапідприємства. У розширеному списку від жовтня цього року значаться також "Объединенная авиастроительная корпорация" (ОАК) і "Авиакомплекс Ильюшина".

Аэрофлот вже більше двох років через санкції не літає в Україну

"Аэрофлот" вже більше двох років через санкції не літає в Україну

Глава аналітичної служби агентства "АвиаПорт" Олег Пантелєєв охарактеризував вплив санкцій як істотний: "Пасажиропотік між двома країнами до заборони становив близько 700 тисяч осіб на рік. Понад дві третини з них припадали на російські авіакомпанії". Проблемою для них, за його словами, стало і те, що заборона на польоти в українському повітряному просторі спричинила зміну маршрутів за низкою напрямків, зокрема, в Молдову і Болгарію.

Ще більш відчутним розрив зв'язків став у авіапромисловості. Російські підприємства досі зберігають залежність від українських агрегатів і комплектуючих. Через припинення контактів було, зокрема, ускладнено виробництво літаків Ан-148, на поставку яких у Воронезького авіазаводу укладений контракт з міноборони РФ. За оцінкою Пантелєєва, перелік українських комплектуючих, які використовувалися при серійному виробництві російських літаків, досить широкий: "Він офіційно не озвучується, але, наприклад, по Іл-76 таких було близько 35".

ВПК

Припинення військово-технічного співробітництва між Москвою і Києвом стало проблемою для російських виробників вертольотів, двигуни для яких постачалися із запорізького підприємства "Мотор Січ". "Попри те, що програма імпортозаміщення в цьому сегменті була запущена ще в 2012 році, тих потужностей, які мала Росія до минулого року, не вистачало, щоб забезпечити поставки в інтересах "Вертолетов России", - розповідає Пантелєєв.

Для низки російських вертольотів двигуни постачалилися з України

Для низки російських вертольотів двигуни постачалилися з України

У підсумку підприємства були змушені йти на обхідні шляхи поставок, зокрема, через Білорусь. "У найближчі роки Росія сподівається в повному обсязі забезпечити свої потреби принаймні в сегменті двигунів для вертольотів, які постачаються силовим структурам. Але процес проходить болісно", - констатує експерт.

У новому списку санкцій фігурують ДК "Ростех" (включає в себе "Вертолеты России", "Объединенную двигателестроительную корпорацию", концерн "Калашников", "Рособоронэкспорт", "РТ-Авто" (частки в "АвтоВАЗ" і КАМАЗ) і інші компанії). У ДК "Ростех" офіційно не коментують своє включення до списку. Проте джерело, близьке до корпорації, заявило DW, що новиною для неї це не стало: "Ростех" і так зараз майже не співпрацює з Україною. КАМАЗи в останні пару років туди практично не постачаються, вертольоти теж. "Рособоронэкспорт" поставок зброї в Україну не здійснював і в найближчому майбутньому не планує".

Банки і платіжні системи

Під українськими санкціями з 2014 року перебувають десятки банків Росії, в тому числі "Газпромбанк", банк "Россия", СМП Банк, "Россельхозбанк". У жовтневий список 2016 року увійшли також платіжні системи: "Центр международных расчетов", "Колибри" (якою управляє "Сбербанк"), "Платежный центр", "Юнистрим", "Лидер", "Анелик" та інші.

Від нових українських санкцій може постраждати Сбербанк

Від нових українських санкцій може постраждати "Сбербанк"

Професор фінансів Російської економічної школи Олег Шибанов зазначає, що частка українського ринку для перерахованих систем не дуже велика. "Втрати становитимуть не більше 10 відсотків, хоча і це, звісно, в умовах кризи не так мало", - заявив він DW.

Що стосується банків, то слід зазначити, що на українському ринку зберігають свою присутність найбільші російські гравці, наприклад "Сбербанк". Днями українська влада обмовилися про те, щоб заборонити роботу всіх банків, які мають стосунок до РФ, однак, на думку експертів, поки це малоймовірно.

Лізинг і вантажоперевезення

Утім, певного удару по групі "Сбербанк" українські санкції все ж завдають. І справа не лише в платіжній системі "Колибри", яка належить банку. Під нові санкції також підпадає одна з найбільших в Росії лізингових компаній, 100-відсоткова дочка "Сбербанку" - "Сбербанк Лизинг". Компанія постачала техніку українським сільгосппідприємствам, а також брала участь в лізингових угодах між українським ДП "Антонов" і російськими перевізниками та в низці інших угод.

Увійшли до розширеного списку і такі вантажоперевізники, як "СГ-Транс" (один з найбільших залізничних операторів РФ з транспортування нафтогазових і нафтохімічних вантажів), "Нефтетранссервис", "Рейл 1520", "Транс-флот", "Газпром флот" та інші. Іншими словами, за допомогою нових заборонних заходів Україна намагається блокувати вантажоперевезення як залізницею, так і морським транспортом.

Металургія

Нарешті, ще один новий потерпілий - алюмінієвий гігант "Русал". В Україні він має другий за величиною глиноземний актив - Миколаївський глиноземний завод. Компанія не стала приховувати того, що санкції виявилися для неї неприємною несподіванкою, і поширила повідомлення, у якому пообіцяла захищати свої інтереси в суді.

"Русал" не виключає того, що санкції обернуться для нього збитками: як стверджується в його повідомленні, "завданий збиток буде пред'явлений до відшкодування в судовому порядку". Як пояснив DW провідний експерт УК "Финам Менеджмент" Дмитро Баранов, "може знадобитися зміна логістики між українським підприємством та російськими заводами".

Дивитись відео 01:34

Нових санкцій ЄС проти Росії через Сирію поки не буде (21.10.2016)

 

Аудіо й відео до теми