1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Путін та маневри

Німецькі газети пишуть про розпочаті в четвер перші спільні російсько-китайські військові маневри. „Що за цим стоїть?”, - запитує німецька FRANKFURTER RUNDSCHAU і пише:

Володимир Путін, одягнутий в авіаційну форму, сидить за кермом військового літака - на щастя, керував машиною пілот, що сидів поруч, - і позує для фотографів. Що це було? Відповідь проста: показати, що Росія у військовому плані все ще перебуває у доброму тонусі. (...)Росіяни та китайці вперше в історії здійснюють такі спільні військові навчання. Пекін хоче у такий спосіб показати Сполученим Штатам, на що він здатний на випадок, якщо Вашингтон готовий не лише політично, але й військово підтримувати прагнення Тайваню до незалежності. Москва ж, яка підвищила бюджет своєї військової галузі на п’яту частину, хоче обґрунтувати свої претензії на те, щоб її вважали великою та могутньою державою, - зауважує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Берлінська газета TAGESSPIEGEL розмірковує про ймовірність третього терміну президентства Володимира Путіна:

Взагалі-то це заборонено, але якщо дуже захотіти, то можна… Про цю альтруїстичну сентенцію нагадав нещодавно в ефірі телеканалу РТР російський президент Володимир Путін, який нібито мимохіть довів до відома глядачів, що він особисто не проти провести на цій посаді ще третій термін, хоча це й заборонено Конституцією. (…) Наближені до влади політологи вже протягом тривалого часу шукають якісь юридичні зачіпки. На першому місці тут стоїть варіант об’єднання в єдиний союз Росії з Білоруссю, яке розпочав ще Борис Єльцин у 1997 році. Адже нова держава – новий відрахунок президентських термінів. Проте подібний проект може зазнати невдачі через білоруського диктатора Олександра Лукашенка, який не бажає втрачати владу і сам мітить на третій термін. (...) Якщо цей варіант зазнає фіаско, Кремлеві залишаються ще дві можливості: призначення Путіна після виборів 2008-го року прем’єр-міністром країни з широкими повноваженнями або оголошення виборів недійсними та подовження його президентських повноважень. Влаштувати це буде не дуже складно: ймовірними причинами для повторних виборів спокійно можуть стати недостатня участь виборців чи якісь заворушення під час голосування, - аналізує TAGESSPIEGEL.

Ще одне німецьке видання TAGESZEITUNG коментує загострення російсько-польських відносин:

Напруженість в російсько-польських відносинах посилюється вже давно. З часу „помаранчевої революції” в Україні рішучі дії польського сусіда викликають дедалі більше роздратування в Кремлі. Тому зовнішнього приводу виявилося досить, щоб ця невдоволеність вирвалася назовні. Тож напад польських бритоголових на дітей співробітників російського посольства був дуже до речі. З тих пір Москва та Варшава перебувають у стані „холодної війни”. Кампанії, які розгортає Кремль проти США чи колишніх союзних республік, зокрема проти Грузії та Естонії, вже не рідкість. Для керівництва, в якого нема орієнтирів, такі кампанії слугують ерзацом якоїсь перспективи на майбутнє, - підкреслює TAGESZEITUNG.

Про негаразди Росії з іншими сусідніми державами - прибалтійськими - пише газета WELT з Берліна:

„Ми забираємо наш підпис назад. Про ратифікацію не може бути й мови.” Міністр закордонних справ Сергій Лавров оголосив договір про кордони між Росією та її балтійським сусідом Естонією недійсним. (...) Суперечка щодо кордонів має довгу історію. Якщо балтійські країни говорять про те, що вони були окуповані Радянським Союзом, Росія не хоче це так залишати. Путін не лише відхилив заклики про вибачення за насильницьке перебування СРСР у Прибалтиці. Він підкреслює, що „радянізація” була ніщо інше як звільнення Східної та Центральної Європи від нацистських окупантів, а не як початок „червоного терору”. (...) До непорозумінь між країнами додалася ще й діяльність комісії, яка займається тим, що підраховує у цифрах збитки, завдані балтійським країнам радянською окупацією. З того часу в повітрі витають мільярдні претензії, - констатує WELT.

Газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG звертається до проблеми війни в Чечні:

Кількість жертв обох чеченських воєн - з 1994 по 1996 та з 1999 і до нині - ніхто не підраховував. Тож цифра, яку назвав голова Держради Чечні Таус Джабраїлов, шокувала російську громадськість. За його даними, війна в Чечні забрала життя 160 тисяч людей. Така цифра навіть значно перебільшує дані критично налаштованої до Кремля правозахисної організації “Меморіал”. Розповідаючи журналістам у Москві про успіхи в боротьбі з бойовиками, Джабраїлов суперечив сам собі. Приміром, нібито за останні 5 років сім тисяч повстанців склали зброю. Однак сталий склад їхніх загонів становить тисячу осіб. Або що боротьба чеченців фінансується з-за кордону, переважно з арабського регіону. І водночас він каже, що викрито і припинено усі грошові надходження в республіку, - зіставляє SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.