1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Путін: президент Росії, на якого Захід може покластися

Окремі німецькі газети повертаються до теми німецько-російських відносин, яка постала після нещодавньої зустрічі в Москві міністра закордонних справ Йошки Фішера та президента Росії Володимира Путіна. Так, видання ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ з Берліна пише: На відміну від емоційного та імпульсивного Бориса Єльцина, Путіну властиві тверезий розрахунок та стриманість в емоціях. Він усе триває під контролем та ще й залізною хваткою. Навряд чи можна собі уявити, що він у Берліні напідпитку затягував би "Калінка, калінка". Нереально й те, що в разі розбіжностей у поглядах він погрожуватиме військовими методами. Путін відчуває себе достатньо невразливим, аби вислуховувати критику щодо керованої демократії та Чечні та відповідати на неї зустрічними звинуваченнями - про начебто дискримінацію росіян у Прибалтиці. Більше того, він вимагає від Євросоюзу спрощення візового режиму, більших імпортних квот на сталь та зернові, митних пільг, щоб, мовляв, компенсувати збитки, які потягне за собою розширення ЄС на Схід. З іншого боку, на Путіна можна покластися, він тримає своє слово. Скажімо, у питанні міжнародної боротьби з тероризмом, а також у двосторонніх відносинах, - вважає газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ. До інших тем. Ситуацію в Іраку, де тривають теракти проти американських вояків та місцевого населення, аналізує НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ: Сполучені Штати Америки вже нині, а не завтра охоче переклали б відповідальність в Іраку на інші плечі... Однак реальність не обнадіює. Щоденні криваві напади проти військ інтервентів та їхніх іракських партнерів і одночасне зростання відчуження між релігійними та етнічними групами не дозволяють говорити про можливість елегантного вирішення проблем післявоєнного Іраку. Таким є також тверезий висновок спеціального посланця ООН Брагімі, який мав вивчити можливість проведення швидких виборів у Іраку. Але як за існуючих обставин тут можна провести мирні та вільні вибори? - запитує НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ і веде далі: ...Відповідальність за безпеку та розвиток в Іраку залишається за Америкою, для якої ситуація стає дедалі складнішою. Погрози окупантам від пригніченої за часів Саддама шиїтської більшості населення, яка хотіла б врешті прийти до влади у своїй країні, не є пустою пропагандою. Американці, перебуваючи в епіцентрі напруги між шиїтами, сунітами, курдами та арабами, сприймаються швидше не як посередники чи визволителі, а значно більше як мішень ненависті та насильства. Так що тема Іраку залишається у виборчій кампанії президента Буша. З упевненістю можна сказати, що ситуація навколо цієї теми склалася не так, як йому того хотілося б. Але такою є ціна за помилкові оцінки, на підставі яких він розв"язав війну, - читаємо в НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ. Газета РАЙНІШЕ ПОСТ з Дюссельдорфа аналізує ситуацію на Кіпрі в контексті ухваленого рішення про об"єднання острова до його вступу до Європейського союзу в травні цього року: Хто в минулі роки побував у турецькій частині Нікосії, той зрозуміє, чому повідомлення про початок серйозних переговорів греків і турків про об"єднання середземноморського острова - це хороша новина. Коли тридцять років тому на острів прибули турецькі війська й столицю Кіпру було поділено, це, ймовірно, врятувало життя деяким турецьким кіпріотам. Але відтоді там панує занепад. Тривалий час Анкара підтримувала масову міграцію з Анатолії, але це не додало стабільності ані столиці, ані всій північній частині острова з її чудовими ландшафтами, - зауважує РАЙНІШЕ ПОСТ і продовжує: Сьогодні багато хто з тих, чиї родини раніше... боялися за власне життя, сподіваються на остаточне зникнення кордону, який останнім часом став майже прозорим. Сподіваються вони також і на кінець міжнародної ізоляції. Досвід грецької частини Кіпру довів, яку користь може принести близкість до Європи... Якби 1-го травня до Євросоюзу приєдналися б тільки греки-кіпріоти й через столицю острова довелося б провести кордон ЄС, це було б сумно й смішно водночас, - наголошує РАЙНІШЕ ПОСТ. Газета ФРАЙЕС ВОРТ коментує звинувачення в спробах перебрати більше влади в межах Європейського союзу, що лунають останнім часом з боку деяких країн-членів ЄС на адресу Франції, Великобританії та ФРН: Тісніша співпраця між Парижем, Лондоном і Берліном може бути корисною, якщо це буде відкритий альянс. Три країни можуть претендувати на роль "двигуна" ЄС, але не варто "розписуватися" за всіх. Однак лише дружніми заявами підозри "маленьких" країн Євросоюзу щодо намірів "великих" не розвіяти. Тим важливішою стає роль Європейської конституції, яка має створити прозоріші структури й спростити правила гри. Без конституції ЄС стане "Європою двох швидкостей" і різних інтересів, - попереджає ФРАЙЕС ВОРТ. Огляд преси підготували Христина Ніколайчук і Роман Гончаренко