1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Путін в Японії: чи варто очікувати прориву?

Російський президент Володимир Путін під час візиту до Японії за бажанням Токіо говоритиме про суперечку щодо Курильських островів.

Японський прем'єр Сіндзо Абе та російський президент Володимир Путін у Владивостоці у вересні 2016 року

Японський прем'єр Сіндзо Абе та російський президент Володимир Путін у Владивостоці у вересні 2016 року

Коли Володимир Путін кілька днів тому давав інтерв'ю японським журналістам у Москві, то він взяв з собою собаку. Чотирилапу подругу, яку звати Юме (Мрія), він отримав у подарунок 2012 року під час візиту японського губернатора на знак вдячності за російську допомогу після руйнівного цунамі.

Мрії здійснюються - це, як видається, буде головним мотивом дводенного візиту Володимира Путіна до Японії, що почався у четвер, 15 грудня. Утім, з чийого боку ці мрії більші, можна буде говорити, аналізуючи підсумки візиту. Тоді коли японський прем'єр Сіндзо Абе майже щороку приїздить до Росії, а цього року - навіть двічі, останній візит Путіна до Японії відбувся одинадцять років тому.

Острів Кунашир

Острів Кунашир

У центрі уваги цього візиту - стара суперечка щодо південних Курильських островів, навіть якщо Кремль не дуже охоче про це каже. За словами кремлівського речника, було би хибно звужувати візит Путіна лише до цього. Ідеться про чотири острови - Ітуруп, Кунашир, Шикотан і острівну групу Хабомай, котрі були окуповані Радянським Союзом в останні тижні Другої світової війни. Японія називає ці острови своїми "північними територіями" і хоче повернути їх. Натомість Москва упродовж десятиліть відповідала категоричним "ні", але зараз можна вже розчути щось на кшталт "можливо". Росія вже готова вести переговори на основі радянсько-японської декларації 1956 року. Тоді Радянський Союз запропонував повернути Японії два невеличких острови Шикотан і Хабомай, але тільки після підписання мирної угоди. Токіо на це не пішов, вимагаючи повернення усіх чотирьох островів.

Мирної угоди і досі немає. Востаннє Абе просигналізував готовність до компромісу і запропонував Путіну у травні план з восьми пунктів. Розрахунок: за допомогою японських інвестицій насамперед в російський Далекий Схід спершу має сформуватися атмосфера довіри, а потім можна буде говорити і про долю островів. Таким чином японський прем'єр змінив позицію своїх попередників, котрі були готовими до поглиблення економічної співпраці лише після повернення островів.

Олександр Габуєв - експерт Центру Карнегі у Москві

Олександр Габуєв - експерт Центру Карнегі у Москві

Експерти: справжнього прориву не буде

Олександр Габуєв з Московського центру Карнегі не очікує прориву від цього візиту Путіна до Японії. "Позиції сторін, як і раніше, дуже віддалені одна від одної. Зараз явно не той момент, коли Москва і Токіо готові йти на значні поступки", - сказав він в інтерв'ю DW. Неформально Японія дала зрозуміти, що вона готова прийняти два маленьких острови і відкласти питання щодо ще двох, але це для Росії неприйнятно, вона хоче вирішити питання раз і назавжди, зазначає експерт. За його прогнозом, більшого ніж встановлення японського суверенітету на двох маленьких островах та економічної участі Японії в розвитку двох більших островів очікувати не варто. Це "червона лінія" Москви, сказав експерт. Так само скептично налаштована й експертка берлінського Фонду науки і політики Александра Сакакі. На її думку, хоча Японія зацікавлена у прориві, але Росія ще на це не піде.

Ракети на двох островах

У прогнозі фонду влітку цього року Сакакі описала гіпотетично можливий сценарій-сюрприз, за яким 2017 року був би можливий прорив у суперечці щодо островів. За цим сценарієм Росія зберегла б собі найбільший острів Ітуруп, а три менших поступово би віддала. Нині такий сценарій не є ймовірним, зауважує експертка. "Реалістично, гадаю, що Японія не може очікувати значно більшого, ніж двох маленьких островів, які не особливо багато важать", - сказала вона.

Тим часом Росія наприкінці листопада розмістила на двох найбільших Курильських островах Ітурупі та Кунаширі новітні ракетні системи типу "Бастіон" і "Бал".

Александра Сакакі - експертка Фонду науки та політики в Берліні

Александра Сакакі - експертка Фонду науки та політики в Берліні

Зближення у тіні США та Китаю

Теперішнє зближення просувається насамперед з боку Японії, погоджуються експерти. В очах Абе Путін є президентом, з яким Токіо може владнати історичну суперечку щодо островів, зазначає Олександр Габуєв. Крім того, Японія із занепокоєнням спостерігає, як Росія з часу анексії Криму дедалі сильніше "дрейфує" у бік Китаю. Росія, своєю чергою, зацікавлена в японських інвестиціях як у доповненні до китайських проектів на Далекому Сході. За його словами, Росія збирається розіграти японську карту за столом переговорів у Пекіні.

Александра Сакакі також вважає, що Росія через зближення з Японією хоче перестрахуватися від завеликої залежності від Китаю. Ще однією можливою причиною дій Моcкви експертка називає питання західних санкцій. "На тлі української кризи є суттєвий російський інтерес, можливо, "переламати" спільну лінію "Великої сімки". Досі Токіо збирався дотримуватися спільної лінії "Великої сімки". Утім, Сакакі не виключає можливості покрокового послаблення санкцій, додаючи однак, що багато залежатиме від політики майбутнього президента США Дональда Трампа. Московський фаховий часопис "Росія у глобальній політиці" розмістив схвальний відгук про Абе за його "мужність". Японський прем'єр прийматиме Путіна всупереч волі свого союзника Вашингтона, адже США не рекомендували це робити.

DW.COM