1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Про фальсифікації на виборах і силу адмінресурсу

Восьмий день не може Центральна виборча комісія підрахувати голоси виборців, віддані ними за кандидатів у президента України 31 жовтня. Такий підрахунковий марафон викликає законні підозри в тому, що влада намагається фальсифікувати результати голосування. Про це ж свідчать і численні факти, зафіксовані на виборчих дільницях по всій Україні.

Олександр Мороз та Віктор Ющенко

Олександр Мороз та Віктор Ющенко

На мітингу, який відбувся в суботу на центральній площі Києва, один з кандидатів на посаду президента, Віктор Ющенко звернув увагу десятків тисяч громадян на таку обставину:

Мене, щоправда, дивує одна річ. Коли вибори президента відбуваються в Росії, то нація, яка має 12 часових поясів, за 12 годин дізнається кінцеві підсумки обрання президента Росії. Коли ми говоримо про Україну, уже йде шостий день, а ми не можемо отримати попередніх підрахунків голосів на виборах 31 жовтня.

Помічають нестиковки в цифрах і фактах не лише закордонні спостерігачі, які назвали вибори непрозорими і недемократичними, але й українські громадяни, яким поступово спадає полуда з очей. Розповдіє наш київський кореспондент Олександр Савицький.

Нині в засобах масової інформації наводяться численні приклади способів фальсифікації результатів голосування на виборах 31 жовтня. Серед найбільш одіозних - затримка електронних даних від територіальних комісій по дорозі до ЦВК на кілька годин, а то й на кілька днів. За словами Ющенка, це відбувалося тому, що дані з дільниць коригувалися на транзитній інтернет-сторінці президентською адміністрацією та штабом Януковича. Лідер опозиції також заявив, що передав в ЦВК результати паралельного підрахунку голосів, за якими він є переможцем першого туру і продемонстрував протокол 220-ї дільничної комісії з Житомирщини, з печаткою та підписами всіх членів та голови, але з порожніми клітинками, де малим б бути дані про результати голосування. Тим часом голова Соцпартії Олександр Мороз, який здобув у першому турі виборів третє місце, заявив, що оскаржуватиме сфальсифіковані результати виборів у суді, а в другому турі його партія підтримуватиме Ющенка як гаранта відновлення демократії в Україні:

«Я сьогодні тут тому, що ми сподіваємося, що, підтримуючи Віктора Ющенка, ми доб‘ємося такого стану, коли вибори будуть проводитися. І коли людина буде певна – голос відданий за того, кого вона підтримує, буде врахований і матиме значення».

Справа в тому, - і це, мабуть, найбільша біда України, - що спроби фальсифікації, використання так званого адміністративного ресурсу не сприймаються як зневажання демократичними принципами, вважаються багатьма чимось саме собою зрозумілим, як таке, чим обов”язково повинен скористатися той, хто при владі. Так, у ніч виборів у штабі Віктора Януковича виступав колишній президент України Леонід Кравчук, який добре розуміється на силі адміністративного впливу і адміністративних підтасовок:

От дивився я кінофільм, коли ми з Леонідом Кучмою йдемо килимовою доріжкою до Маріїнського палацу, я передаю йому владу. У нас різниця була в 600 тисяч голосів. Я скажу відверто, якби я використав тоді адмінресурс, можливо, ця різниця була б на користь іншого.

І мені здалося, що оці слова колишній президент сказав не лише чесно, а й з певним відчуттям жалю.

Але як би там не було, завершити наш журнал мені хотілося б на оптимістичній ноті. Вона пролунала у виступі Віктора Ющенка на мітингу 6 листопада в Києві:

З 31 жовтня ми вже живемо в іншій країні. Це вже інші громадяни. Це безумовно громадяни, які продемонстрували не тільки волю на свій вибір, але й силу цей вибір захистити. Подумайте самі: в цій нації 75 відсотків тих людей, які мали право на голосування, доходили до виборчих дільниць. Це при тому, що їм заважали, що їм не давали правдивої інформації, що були принизливі черги біля виборчих дільниць і за кордоном, і на терені України. Це все робила влада. Не дивлясись ні на що, друзі мої, 75 відсотків продемонстрували ту громадянську зрілість, яку вони демонстрували, можливо, лише 13 років тому, коли ухвалювався Акт про національний суверенітет. Це говорить про те, що це не електорат, це вже нація, це народ, який хоче знати відповідь, якою буде ця країна після 21 листопада.

Віктор Тимченко