1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Про енергію майбутнього треба думати завчасно

Однією з провідних тем коментарів у німецькій пресі є рішення міністрів країн Європейського Союзу, США, Китаю, Японії, Південної Кореї та Росії розпочати будівництво на півдні Франції термоядерного реактора “Ітер”. Це стане одним з найбільших та найдорожчих міжнародних наукових проектів. Авторитетна газета FRANKFURTER ALLGEMEINE з цього приводу пише:

Міжнародні угоди на будівництво проектів-велетнів не укладаються для того, аби вже завтра отримати зиск. Лише переговори про місце будівництва реактора ІТЕР тривали близько двох років. Цим проектом має бути продемонстрована ефективність термоядерної реакції, за допомогою якої наші онуки та правнуки отримуватимуть безмежну енергію. До можливої реалізації цієї ідеї треба буде ще зачекати принаймні півстоліття. Жоден з видів енергії, що використовують нині не має такого потенціалу. Сонячна та енергія вітру, які останніми роками активно пропагуються захисниками природи, мають обмеження щодо часу та території. Тому її ефективність викликає багато сумнівів. Безумовно, генерацію цього виду енергії можна і потрібно підтримувати там, де це доцільно. Але багато чого з нею не досгянеш. Така ж проблема і з гідроенергією.

підкреслює FRANKFURTER ALLGEMEINE і веде далі:

Нинішня промисловість спирається, головним чином, на використання енергії, видобутої з надр Землі – вугілля, нафта, газ. А також – на атомну енергію. Недоліки технології роботи з цими енергоносіями всім відомі. Після спалювання вугілля, нафти й газу відбуваються викиди у атмосферу, які спричиняють парниковий ефект і зміну клімату. Не варто сперечатися, наскільки сильним є цей ефект. В будь-якому разі обмежене використання теплових електростанцій зменшить шкоду довкіллю. Атомна енергетика залишає по собі радіоактивні відходи. І все ще існує ризик, що з ядерним реактором станеться така ж катастрофа, як у Чорнобилі, з її спустошуючими наслідками. Тому використання атомної енергетики потрібно з часом обмежувати.

Зазначає FRANKFURTER ALLGEMEINE і підсумовує:

Термоядерна реакція не має всіх цих недоліків. Пальне для термоядерних реакторів майже всюди є доступним, його використання надзвичайно ефективним, а ймовірність аварії практично дорівнює нулю. Щоправда, залишаються радіоактивні відходи, але вони не такі шкідливі, як з АЕС, і значно швидше розпадаються. Тим не менше, противники цього виду енергії намагатимуться змалювати його у вигляді чудовиська – передбачає FRANKFURTER ALLGEMEINE.

Газета HEILBRONNER STIMME, у продовження теми, висловлює занепокоєння хибним розвитком енергетичної галузі в Німеччині:

Поки в німецьких землях мирно крутяться вітряки-генератори, що було встановлено за державні субсидії, продукуючи найдорожчий струм в країні, Франція взяла на себе безпрецедентний проект забезпечення енергії майбутнього. У пошуках вирішеня проблеми забезпечення велетенської потреби Європи та світу в енергії вітряки можуть бути лише гарним антуражем, але не більше. Прикро, що ваіріант будівництва термоядерного реактора у Німеччині навіть не розглядали. Звичайно, реакція ядерного синтезу має ще пройти експериментальну стадію. Але це того варте. Нафтові ціни змушують усвідомити істину, що про енергію майбутнього треба думати завчасно, – закликає HEILBRONNER STIMME.

Перейдемо до іншої теми. Газета WELT коментує реакцію Кремля на естонську преамбулу до угоди про делімітацію кордону з Росією:

Москва розвертає потужні гармати своєї пропаганди в бік маленької Естонії. Вона собі, бачите, дозволила мати власну думку щодо ратифікації естонсько-російської прикордонної угоди, та ще й її висловити. У преамбулі до відповідного закону естонські депутати пригадали радянську „агресію“ та „окупацію“ 1940-1991 років. Тому Росія, яка переконана, що лише вона має право трактувати історію на пострадянському просторі, хоче визнати угоду недійсною. Москва погрожує штрафними санкціями, вимагає відновлення переговорів. Хоча в самому тексті угоди не було змінено жодної літери. Але для Кремля не це є визначальним. Москва, яка невтомно нагалошує на своєму духовному зв“язку з радянською наддержавою, ніяк не може зрозуміти, чому це балтійські країни в яких націонал-соціалістичний гніт було змінено сталінською диктатурою не вважають себе звільненими. Про це й нагадали естонські депутати. Хоча можна було б їх запитати: невже для цього не виявилося доречнішої нагоди? Адже угода про кордон є надзвичайно важливою для Таліна, вона була однією з умов прийняття Естонії до Європейського Союзу. З іншого боку – таким є принцип демократії, що кожен парламент має право висловлювати свою думку. У Росії чогось такого не могло б статися, адже там Кремль вирішує, куди бігти парламентському зайцеві, – підкреслює HEILBRONNER STIMME.

Любомир Петренко