1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Процес у справі неонацистів з NSU: що вдалося з'ясувати за п'ять років

4 листопада 2011 року в Німеччині було викрито неонацистське угруповання NSU, на рахунку якого десятки жертв. DW - про перебіг найгучнішого в ФРН судового процесу навколо тероризму.

Беате Цшепе, процес над NSU

Беате Цшепе (на фото в центрі) разом зі своїми адвокатами (архівне фото)

Упродовж тривалого часу ця низка смертей тримала в напрузі слідчих всієї Німеччини. Немало років вони сушили собі голови, намагаючись з'ясувати, хто стоїть за вбивством дев'яти чоловіків, застрелених в період з 2000 по 2006 рік з однієї й тієї ж зброї. Спочатку ці злочини легковажно називали "кебабними вбивствами", адже майже всі жертви були турецького походження.

Версія, що вбивства скоїли на ґрунті расової ненависті, спочатку навіть не розглядалася: поліція вважала злочини наслідком з'ясування стосунків між мафіозними угрупованнями та навіть проводила допити жертв як підозрюваних. Тож, коли стали відомі справжні мотиви вбивства, це всіх шокувало.

Пожежа та докази

Поліція вийшла на терористів випадково. П'ять років тому, 4 листопада 2011 року, в передмісті Айзенаха незадовго після невдалого пограбування банку загорівся автокемпер. В автобусі, що вигорів дощенту, поліція виявила тіла двох чоловіків - Уве Мундлоса та Уве Бенгардта - зі слідами вогнепальних поранень та зброю. Поліція гадала, що загиблі - злочинці. Після не зовсім успішного пограбування банку вони вирішили, що їм не втекти від переслідування, тож вкоротили собі віку, думали слідчі.

Уве Мундлос, Уве Бенгардт, NSU

Уве Мундлос та Уве Бенгардт (архівне фото)

Майже одночасно в місті Цвіккау в Саксонії також сталася пожежа. У будинку, що згорів, мешкала Беате Цшепе. Вона жила разом з двома згаданими самовбивцями: тріо переховувалося від поліції з 1998 року. Цшепе влаштувала пожежу, а через кілька днів, передавши ЗМІ відео зі зізнаннями, добровільно здалася правоохоронцям.

У руках поліції опинились неспростовні докази, які доводили, що праві екстремісти вбили дев'ятьох жителів Німеччини іноземного походження та жінку-поліцейського. Стало зрозуміло - у ФРН діяв неонацистський терористичний осередок.

Від Цшепе не варто чекати інформації

Процес у справі так званого "Націонал-соціалістичного підпілля" (NSU) розпочався в вищому земельному суді в Мюнхені в травні 2013 року. Головній обвинуваченій - Беате Цшепе - інкримінують співучасть у вбивстві десяти людей. Оскільки злочини були скоєні на ґрунті ксенофобії, мотиви вбивства співробітниці поліції Мішель Кізеветтер досі лишаються нез'ясованими.

Утім, це лише одне з багатьох відкритих питань щодо діяльності NSU. Хоч з моменту викриття терористичного осередку спливло вже п'ять років, сумнівів у тому, що цю незвичайну серію вбивств коли-небудь розкриють, більше, ніж це було раніше.

У грудні 2015 року Цшепе  перервала тривалу мовчанку, але свою причетність до вбивств вона заперечує. У письмовій заяві обвинувачувана запевняє, що її покійні друзі Мундлос та Бенгардт буцімто скоювали ці злочини без її відома, а вона дізналася про них лише постфактум. Тож надії родичів жертв на те, що свідчення Цшепе проллють більше світла на деталі вбивств, виявились марними.

Знищені документи, мертві інформатори

Родичі жертв розчаровані й тим, що на їхній погляд, в прокуратури та органів безпеки ФРН відсутнє бажання розкрити злочини. Через кілька днів після викриття осередку NSU в архіві Відомства з охорони конституції ФРН були знищені документи, що, ймовірно, мали стосунок до злочинів NSU. Причина - в них нібито сплив строк зберігання.

Кілька інформаторів та агентів німецьких спецслужб загинули за почасти нез'ясованих обставин. Прохання співпозивачів додати до справи таємні матеріали слідства чи запросити нових свідків майже завжди відхилялись. Тож родичі жертв вважають, що німецьким спецслужбам відомо значно більше, ніж вони стверджують.

Те, що держава в цілому не виправдала сподівань родин жертв, самокритично визнали члени численних слідчих комітетів і на федеральному, і на земельному рівнях. На початку жовтня берлінський адвокат Карстен Іліус та ще три співпозивачі, що представляють інтереси родичів жертв, навіть подали до прокуратури позов проти Відомства з охорони конституції у зв'язку зі спробами перешкод правосуддю, які, на їхню думку, мали місце, та через знищення матеріалів справи.

За словами Іліуса, офіційні структури не докладають серйозних зусиль для розкриття злочинів. В мюнхенському суді адвокат представляє інтереси Еліф Кубасік: 2006 року її чоловіка Мехмета Кубасіка застрелили в його кіоску в Дортмунді.

Родичі жертв розчарувалися в Меркель

Крім того, адвокат піддав різкій критиці дії канцлерки Німеччини Анґели Меркель, яка під час офіційного заходу пам'яті жертв неонацистів пообіцяла родичам загиблих зробити все можливе для розслідування вбивства. Всі відповідальні відомства працюватимуть над цим в посиленому режимі, заявила Меркель в лютому 2012 року.

За словами Карстена Іліуса, в даний момент про це взагалі нічого не свідчить. На його думку, канцлерка в рамках своїх повноважень має чинити тиск на міністерства юстиції та внутрішніх справ, що зрушило б процес з місця. Утім, якщо поглянути на останні п'ять років. То така можливість - вкрай малоймовірна.

Дивитись відео 01:33

Неонацисти в німецьких тюрмах

Аудіо й відео до теми