Протекціонізм з чорного ходу | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 09.07.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Протекціонізм з чорного ходу

Криза лише сприяє протекціонізму в усьому світі. Одне з досліджень за останній рік нарахувало понад 400 нових заходів, які перешкоджають вільній торгівлі.

Протекціонізм з чорного ходу

Протекціонізм з чорного ходу

Від початку фінансової кризи ідея вільної торгівлі має не найкращі умови для втілення. Адже якщо економіка країни стає на коліна, то її уряд тяжіє до того, щоб захистити свої підприємства від конкурентів з-за кордону. Як наслідок - поширюється протекціонізм. Це підтверджують результати дослідження Global Trade Alert, проведеного вченими швейцарського університету Санкт-Галлена і британської дослідницької установи Centre for Economic Policy Research. З 2008 року вони щороку оприлюднюють огляд запроваджених державами торговельних перепон у всьому світі.

Непомітний протекціонізм

З дослідження випливає, що на вільну торгівлю здійснено тихий, хитрий і далекосяжний напад. Насамперед від осені 2012 року було перевершено все, що спостерігалося від початку світової фінансової кризи, каже Мартин Вермелінґер, радник і член Global Trade Alerts. "Форма протекціонізму виразно змінилася. З огляду на Світову організацію торгівлі традиційні бар'єри використовуються менше", - каже він. Упродовж десятиліть Світова організація торгівлі намагалася звільнити торгівлю від кордонів. І навіть за умови провалу останнього торговельного Доського раунду зберігається правило - хто нині запроваджує традиційні обмеження на кшталт мита чи якихось інших захисних для торгівлі заходів, ризикує наразитися на скарги у СОТ.

Мартин Вермелінґер

Мартин Вермелінґер

Тому уряди часто захищають свої економіки у такий спосіб, що торговельні партнери, ЗМІ та аналітики не так просто можуть роздивитися ці перепони. Наприклад, субсидується експорт, надається фінансова допомога чи запроваджується система заохочення. Новим методом є також обмеження міграції, сказав Вермелінґер в інтерв'ю DW. "2012 року значно почастішало його використання. Насамперед у Канаді, в азійських державах на кшталт Індії є тимчасові заходи, коли на певний період часу в країну допускається менше людей, які можуть там працювати".

Дедалі більше двосторонніх угод

Попри такі обмеження, досі укладаються угоди про вільну торгівлю, утім, лише на двосторонньому рівні. Так, цей рік може стати роком народження нової зони вільної торгівлі між Євросоюзом і США. Це вже щось, після провалу раунду переговорів у Досі, вважає Ілья Нотнаґель, експерт з зовнішньоекономічних питань з Федерального об'єднання торговельно-промислових палат Німеччини (DIHK). "Наразі дуже складно на багатосторонньому рівні досягти прогресу. Тому двосторонній рівень все ж таки краще, ніж нічого", - переконаний він.

Утім, Вермелінґер з Global Trade Alert оцінює ситуацію інакше. Він вважає, що двосторонні торговельні угоди, якщо взагалі й діють, то щонайбільше регіонально обмежено. "Двосторонні угоди - це своєрідний протекціонізм щодо країн, які не є партнерами угоди". Так, за його словами, підприємства країн, які не є учасниками угоди, витісняються з ринку, хоча, можливо, вони й могли б постачати кращі продукти. Крім того, такі угоди переважно стосуються мита на імпорт і не виключають, що за певних умов може бути вжито інших протекціоністських заходів.

Де найбільше протекціонізму?

Статистична довідка: у всьому світі лише упродовж останніх 12 місяців було вжито 141 заходу для сприяння торгівлі. На противагу цьому - 431 нове торговельне обмеження, ще 183 перебувають на стадії підготовки, йдеться у висновках Global Trade Alert. Ці торговельні обмеження стосуються переважно великих країн з масштабною торгівлею, а це - члени Великої двадцятки. Водночас дослідження не дає відповіді на те, у якому обсязі обмежується торгівля за рахунок протекціонізму. Ідеться лише про те, що найчастіше такі заходи стосуються Китаю. За ним часто опиняються США, а також європейські країни - Німеччина, Франція, Італія.

Ілья Нотнаґель

Ілья Нотнаґель

"Вражає те, що найбільші країни цього світу і є найбільшими лідерами з протекціонізму. Лише Велика двадцятка запроваджує 65 відсотків протекціоністських заходів. Водночас це також країни, які найчастіше потерпають від протекціоністських заходів", - каже Вермелінґер. Більшим країнам не варто виходити з того, що їхній ринок такий важливий для інших, що ніхто не виступить проти, вважає експерт. Їм, на його думку, краще серйозно поставитися до Доського раунду і підтримувати багатосторонні переговори.

Проблема для всіх

Ілья Нотнаґель з DIHK теж вбачає у збільшенні кількості торговельних перепон проблему для всіх сторін. "Усі фірми потерпають від протекціоністських заходів, навіть ті, які, власне, мали би бути таким чином захищеними", - зазначив Нотнаґель у розмові з DW. За його словами, через зменшення конкуренції такі фірми у тривалій перспективі втрачають конкурентоспроможність, а відтак і ринкову частку.

Нетарифні торговельні обмеження більше зачіпають середній бізнес, ніж великі підприємства. Адже підприємства середнього бізнесу не так часто займаються закордонним бізнесом, адміністративні зусилля є відносно великими, зауважує Нотнаґель. "Якщо вони один раз експортують машину, то це значно складніше, ніж якщо це робити, скажімо, 40 разів на рік".

Німецьких підприємств це стосується, однак, не так сильно, як інших, вважає Нотнаґель: "Німецькі підприємства у міжнародній конкурентній боротьбі виграють не за рахунок ціни, а насамперед завдяки якості та сервісу. Тож у нас є невеличка перевага в нашій експортній структурі".

DW.COM

Аудіо й відео до теми