1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Проросійський президент-соціаліст: чого очікувати Молдові від Додона

Вибори президента Молдови виграв Ігор Додон, якого називають проросійським політиком. Він вже оголосив, що домагатиметься розпуску парламенту. Чого ще очікувати від нового голови держави?

Ігор Додон - переможець президентських виборів у республіці Молдова

Ігор Додон - переможець президентських виборів у республіці Молдова

У Молдові обрали нового президента. Ним став голова Партії соціалістів (ПСРМ) Ігор Додон. Після підрахунку 99, 8 відсотків голосів, відданих у другому турі виборів у неділю, 13 листопада, за даними ЦВК, він набрав 52,4 відсотка. Його конкурентка, лідерка партії PAS (Partudul "Actiunea si solidaritate" - "Дія і солідарність") Майя Санду - 47,6. Другий тур виборів не передбачає порогу явки для того, щоб вибори були визнані такими, що відбулися - для перемоги кандидату достатньо було отримати просту більшість голосів тих, хто взяв участь в голосуванні. Про те, чому жителі країни після семи років правління проєвропейського альянсу підтримали проросійського політика і що це означає для Молдови, DW розпитала експертів.

Президентське крісло

Ігореві Додону41 рік. Він доктор економічних наук. У 2005-2009 роках був членом Кабінету міністрів, обіймав посади віце-міністра, потім міністра економіки і першого заступника голови уряду. Після дострокових виборів в липні 2009 року став депутатом парламенту від Партії комуністів (ПКРМ), у складі якої тоді перебував. Влітку 2011 року Додон висувався цією політичною силою на посаду мера Кишинева, проте програв вибори Дорину Кіртоаке. У листопаді того ж року залишив ПКРМ і приєднався до соціалістів. Ще через місяць Ігор Додон очолив ПСРМ. У листопаді 2014 року цю партія увійшла в парламент, її депутати сформували найбільшу опозиційну фракцію.

У Молдові Додона вважають проросійським політиком, з огляду на його багаторічні зв'язки з Кремлем, що склалися ще в бутність членом уряду. У програмі соцпартії є пункт про денонсацію угоди Кишинева з ЄС про асоціацію та про вступ Молдови в ЄАЕС. В ході передвиборної кампанії Додон обіцяв громадянам ініціювати референдум про зовнішньополітичний курс країни і запропонувати повернути "вигідний для Молдови режим асиметричної торгівлі з ЄС". При цьому він також обіцяв зберегти для молдаван безвізовий режим з ЄС та країнами СНД. Новий глава держави називає себе "промолдовським політиком", декларуючи захист національних інтересів країни.

Голосуючи проти влади

На думку співробітника Інституту політичних досліджень Академії наук Молдови Миколи Цвяткова, частина виборців голосувала не за Додона, а проти чинної влади. За даними останнього "Барометра громадської думки" (БГМ), проведеного Інститутом публічної політики і представленого в Кишиневі 20 жовтня, понад 84 відсотків населення вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Разом з тим, нагадав Цвятко в коментарі DW, "в країні залишається сильний лівий електорат, який раніше голосував за комуністів, а тепер за соціалістів, і який не підтримує євроінтеграцію". За даними "Барометра", за приєднання Молдови до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) виступають майже 53 відсотки населення, до Євросоюзу - 38 відсотків. Експерти вважають, що така ситуація викликана недовірою правлячому проєвропейському альянсу, куди входять демократи, ліберали, ліберал-демократи, і з важким соціально-економічним становищем в країні.

Майя Санду під час голосування

Майя Санду під час голосування

Колишній заступник міністра закордонних справ і євроінтеграції Андрій Попов пов'язує перемогу Додона з його риторикою і більшою - у порівнянні з Майєю Санду - впізнаваністю. Як зазначив Попов у розмові з DW, Санду не використала можливостей, які у неї були протягом двох тижнів між першим і другим туром. "Вона не зробила нічого, щоб залучити на свій бік тих же пенсіонерів, жителів сіл, російськомовну публіку. Додон же давно в політиці, він уміє розмовляти з людьми і знає, що їм потрібно. У нього потужна підтримка у вигляді партії і своїх телеканалів, що, звичайно, зіграло свою роль під час голосування ", - пояснив Попов. 

Небезпека федералізації

Тим часом повноваження президента Молдови обмежені, нагадує Попов: "І це ніяк не в'яжеться з очікуваннями виборців, які хочуть вирішення своїх насущних проблем з маленькими пенсіями і високими тарифами". За словами Попова, розуміючи, що вирішити ці питання швидко не можна, "Додон зосередиться на просуванні геополітичних та ідеологічних питань - відносини з Росією, небезпеки об'єднання з Румунією, шкільному курсі історії, національній ідентичності молдаван і так далі". Андрій Попов вважає, що це ще сильніше відштовхне від нього правий електорат і поглибить розкол у суспільстві.

Політичний аналітик Іон Тергуца попереджає, що "після обрання Додона на посаду президента у нас можуть виникнути проблеми, пов'язані з федералізацією країни". Єдиним шляхом врегулювання придністровського конфлікту новий президент вважає федералізацію Молдови. За оцінкою Додона, Молдавська федерація - "єдиний реально досяжний підхід", який де-факто дозволить зберегти цілісність країни. "Наші основні зовнішньополітичні партнери (Брюссель, Берлін, Москва, Вашингтон) неодноразово давали зрозуміти, що ідея федералізації буде ними підтримана", - цитують слова Додона молдавські ЗМІ. В інтерв'ю DW Іон Тергуца висловив думку, що "федерацію насильно створити не можна, більше того, вона не може бути створена в країні, на території якої перебуває чужа армія". У придністровському регіоні ще залишаються російські військовослужбовці і російська зброя.

Час покаже

На думку кишинівського політичного аналітика Віктора Жосу, абсолютно неважливо, хто виграв президентські вибори в Молдові, важливо, як себе поведе новий президент: "Обидва кандидати були від опозиції, обидва перебувають в конфронтації з урядом, іншими держінститутами, обом потрібно було довести, що вони не є людьми олігарха Плахотнюка".

Заступник голови Демпартії, яка входить в урядову коаліцію, і координатора правлячого проєвропейського альянсу Влада Плахотнюка в суспільстві і ЗМІ звинувачують в узурпації влади в країні і тотальному контролі над держінститутами. Незважаючи на те, що за конституцією у президента повноважень обмаль (вони здебільшого представницькі), Жосу зазначає, що у Додона зараз розв'язані руки: "Він обіцяв домогтися розпуску парламенту і організації дострокових виборів. Ось тепер цікаво подивитися, як він виконає свої обіцянки".

На брифінгу в ніч з 13 на 14 листопада новий президент запевнив, що буде "президентом для всіх" і врахує "надії всіх, хто голосував за Майю Санду". Додон також закликав народ до спокою. Однак деякі прихильники Санду не визнають підсумків виборів і закликають людей вийти протестувати на вулицю. Приводом стало те, що десятки тисяч громадян Молдови за кордоном, в тому числі в Росії, Італії, Великобританії, не змогли проголосувати через брак бюлетенів на виборчих дільницях.

Дивитись відео 02:28

Молдова: Заробітчани і зовнішньополітичний вибір

Аудіо й відео до теми