1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Проді лавіруватиме політичними лабіринтами, доки не потрапить в глухий кут

Європейські видання продовжують коментувати останні події в Італії. Вони намагаються зробити прогноз того, якими будуть кроки Романо Проді на посаді прем’єр-міністра Італії. Норвезьке видання Aftenposten пише про суттєві проблеми, на які наразиться переможець парламентських виборів:

Італійці більшістю висловили підтримку центристському блоку, що згуртувався навколо Романо Проді. Втім, це зовсім не означає, що Проді тепер може впоратися з завданнями, які перед ним стоять. Його коаліція – від католицької центристської партії до комуністів є такою широкою, що навіть попри добрі наміри він може дуже скоро почати гальмувати. Звичайно, Італія має достатньо досвіду існування із урядами, що постійно змінюються, і це не відбивається на економічному розвиткові країни. Але італійське диво і модель слабкого політичного лідерства, що намагається досягти квітучої економіки, перебуває нині під надзвичайним тиском. Дешеві товари, що імпортуються з далекого Сходу і тісніша інтеграція до ЄС вимагають іншої системи управління. Без ефективного політичного керівництва, спрямованого у майбутнє, можна важко уявити переключення на нову систему, яка би спрацювала. Чи вдасться це Проді? Самі італійці говорять, що їхньою країною не можна керувати, – зауважує Aftenposten.

Тему продовжує німецька Lübecker Nachrichten:

Блок Проді складається з 17 партій. Навряд чи буває строкатіше. Від комуністів до християнських демократів, від зелених до лібералів – такий спектр. Може бути, що цей скромний політик-реаліст – ґрунтовний спеціаліст з багаторічним досвідом , буде саме тією людино, яка зможе на європейському паркеті всю цю зграю вести єдиним курсом і його триматися. Спільна ідея – скинути Берлусконі – вже в будь-якому разі себе вичерпала. А от у питаннях нагально необхідного приведення до ладу бюджету та обіцяного зменшення фінансового тиску на підприємства є суперечності, які нелегко подолати, – зазначає Lübecker Nachrichten.

Французька France Soir порівнює Італію зі Сполученими Штатами Америки:

Так само, як і у Сполучених шатах, вибір громадян Італії, здається більше залежав від персоналій. Буш та Берлусконі перетворили вибори на референдум щодо їх осіб. Під час виборів лише посилилася така тенденція: розділення народу за ідеологічним принципом. Так само, як 2004 року стали зрозумілі протиріччя у США, так само нинішнє волевиявлення показало, що існують дві Італії. Представники однієї частини країни мобілізувалися проти кандидата, який в їхніх очах уособлює брехню та конфлікт інтересів. Представники іншої втомилися від політики і проголосували за того, хто звертався до них, наче трибун, за допомогою простих та близьких до них слів та понять. Вибори у США та Італії лише підтверджують наскільки дієвою є стратегія демонічного Карла Роува, який був радником під час передвиборчої кампанії, як Джорджа Буша, так і Сильвіо Берлусконі. Проти такої тактики, здається може допомогти лише надто сильна мобілізація. Така ситуація не є далекою від Франції. Адже тут під час виборів 2007 року із цим теж доведеться стикнутись, – передбачає France Soir.

Австрійська Der Standard пише про те, що Берлусконі теж можна вважати переможцем:

Отже тепер Берлусконі може зручно влаштуватися в опозиції – на одному рівні з Проді. Він може споглядати, як останній із ледь дієздатним урядом пересувається від голосування до голосування і намагається підтримати свою гротескну теорію змови. Берлусконі може бути трохи враженим, але не переможеним. Всі ті, кого здивували результати виборів, можуть під час наступних взагалі не вийти із стану ступору. Оскільки до того часу скоріш за все не буде змінено ані виборче законодавство, ані ситуацію у засобах масової інформації. Для масових продавців таланту Берлусконі – це буде другим шансом, Проді ж тим часом лавіруватиме політичними лабіринтами, доки не потрапить в глухий кут, - наголошує Der Standard.

Нідерландське видання De Volkskrant робить припущення, що Проді зможе допомогти прийти у політику молодій генерації:

Віртуозність Берлусконі і його неформальні виступи додали італійській політиці певної ясності, яка нині дуже знадобиться. Але в нього на шляху стоїть переплетіння політичних інтересів, яке не належить до сучасної демократії. До того ж він надав більше свідчень своєї відваги, аніж здатності знаходити компроміси. (...) Те, чого Берлусконі має понад міру, у Проді замало. Але можливо, все таки він і є тією людиною, що розчистить дорогу молодій генерації політиків, якої так потребує Італія. Політиків, які не хочуть повертатися назад - у минуле століття, – пише De Volkskrant.

Огляд преси підготувала Тетяна Карпенко