1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Провокаційна псевдореклама, або як машина нейтралізувала Гітлера

Рідко коли студентський дипломний фільм одержує так багато уваги. Однохвилинний рекламний ролик призвів до фурору. Адже йдеться про німецького диктатора, німецьке авто і мертву дитину.

Кадр із суперечливого ролика

Кадр із суперечливого ролика

Невеличке село наприкінці XIX століття. Наближається сучасний мерседес, селяни підозріло поглядають на машину. Коли дівчинка, граючись, переходить дорогу, машина автоматично гальмує. Трохи згодом на дорогу вибігає хлопчик. Але тепер машина не спиняється, а навпаки переїздить дитину. З будинку вибігає мати з криком "Адольф! Адольф!" Камера показує табличку з назвою населеного пункту - Браунау-на-Інні. Це місце народження Адольфа Гітлера. Після цього картинка затемнюється і з'являється актуальне рекламне гасло асистента гальмування від Mercedes Benz: "Розпізнає небезпеку ще до її виникнення".

Це відео - дипломна робота випускника Німецької кіноакадемії Баден-Вюрттемберга. Більше трьох мільйонів людей вже переглянули цей ролик на Youtube. Його було розміщено в мережі близько місяця тому, відтоді розгорілися бурхливі дискусії.

Справжня реклама як зразок

Mercedes-Benz одразу ж чітко дистанціювався від цього ролика. Речник компанії Тобіас Мюллер заявив: "Ми переконані, що використання смерті дитини та змістовні посилання на націонал-соціалізм у рекламному ролику є неадекватними". І зовсім несуттєво, що у цьому разі йдеться про фіктивний рекламний ролик. Наслідки обурення Mercedes одразу ж стало видно у мережі. Фільм мусили прибрати, а нова версія показує упродовж всього кліпу чітке посилання на те, що цей ролик не авторизований Mercedes-Benz.

Ролик зроблено якісно, тому на перший погляд все виглядає наче справжній рекламний ролик. Зразком слугувала рекламна кампанія автоматичної системи гальмування у Мерседесі, що за допомогою комп'ютера і радара могла розрахувати шлях пішохода і вчасно зупинити машину, якщо водій недостатньо швидко реагує на перешкоду.

Тобіас Гаазе

Тобіас Гаазе

Натомість під час зустрічі з юним Адольфом Гітлером у студентському ролику система не гальмує. Машина як маніпулятор історії? Чи непряма реклама бренду? Мета у студента була зовсім іншою. "Ми в Академії зазвичай не виготовляємо рекламу", - пояснює режисер Тобіас Гаазе. "Реклама - це тоді, коли клієнт платить. Він тоді також має вплив на фільм. Тож що ми робимо? Ми робимо рекламу для себе, тобто для тих, хто знімає ці фільми. І, на мою думку, нам це вдалося", - пояснює автор суперечливого ролика.

Запеклі дискусії

Скандальний ролик навіть здобув винагороду First Steps Award. Нею вшановують випускників німецькомовних кіношкіл у різних категоріях. Спонсором премії, до речі, виступає Mercedes-Benz, що, за словами речника концерну, не має жодного впливу на рішення незалежного журі.

Фільм Гаазе справляє враження, йдеться в обґрунтуванні журі. "Цей ролик не губиться серед інших. Глядач змушений сформувати власну думку". Крім того, на переконання журі, творчій індустрії потрібні такі захисники ідей, як Гаазе, котрі залишаються вірними своїм ідеалам.

Утім, постає питання, чи можна у фіктивній рекламі робити реальний бренд найвищим суддею, що вирішує долю життя і смерті. Однак, Тобіас Гаазе не хоче зводити зміст стрічки лише до цього. "Фільм для своїх 60 секунд є надзвичайно змістовним. Це більше, ніж технічна тема. Мені завжди подобається, коли фільм викликає дискусії. Але це не означає, що режисер 100-відсотково поділяє послання, що міститься у фільмі".

Чи можна взагалі торкатися в рекламі теми націонал-соціалізму? У Тобіаса Гаазе є думка з цього приводу: "Ліпше сміятися з Гітлера, ніж сприймати його серйозно".

Обкладинка книги Він знову тут

Обкладинка книги "Він знову тут"

Гумор і сатира

Насправді це відбувається вже давно і в різних формах. Художник, котрий малює комікси, Вальтер Моерс, наприклад, зобразив Гітлера, як той сидить на унітазі й співає: "Я сиджу в моєму бункері". Комік Гельґе Шнайдер зіграв роль Гітлера у стрічці "Мій фюрер - дійсно найсправжнісінька правда про Адольфа Гітлера" (2007). Турецький артист кабаре Сердар Сомунку прочитав розділ з книги "Майн Кампф". Є навіть туалетний папір, на якому зображено портрет Гітлера. Вершиною цього всього став сатиричний роман Тимура Вермеса "Він знову тут" (2012).

Уява автора воскресила Гітлера у наш час. За сюжетом, "фюрер" знову хоче загарбати владу, але випадково стає комедійною зіркою. Коли актор Кристоф Марія Гербст імітував манеру Гітлера говорити, сміялася уся Німеччина, а твір упродовж місяців очолював рейтинги бестселерів.

Баналізація зла

Водночас критики, обговорюючи випадки пародіювання Гітлера, говорять про "баналізацію зла". Так, приміром, журналіст Даніель Ерик описує у своїй книзі "Так багато Гітлера було рідко", до яких наслідків може призвести ситуація, коли жах втратить своє жахіття. "Цей Гітлер, який нині блукає газетними шпальтами й телевізійними коментарями, це пересувна картинка, медійний привид, у якого відібрано будь-яку суперечливість".

Натомість студент кіношколи дає маленькому Гітлерові загинути до того, як він спровокує найгіршу світову катастрофу ХХ століття. Ще один критичний момент, який Тобіас Гаазе повністю усвідомлює, - чи можна у рекламному ролику знімати смерть дитини. "Це жорстко, я знаю. Але ж ми зробили фільм. Ми не вбили жодної дитини", - прагматично відповідає Гаазе. Одна з користувачок прокоментувала цей ролик на Youtube інакше: "Це лише фікція. Насправді сумною тут є правда".

DW.COM

Посилання в інтернеті