1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Провал конференції СОТ: одні радіють, інші сумують

У мексиканському курортному містечку Канкуні минулої неділі повнимпровалом завершилася конференція міністрів економіки, сільського господарства та розвитку з 146 країн-членів Світової організації торгівлі. Це вже друга невдача за всю історію СОТ, створеної 1995 року. Так 1999 року не дала результатів конференція в американському Сіетлі. При цьомунині чимало екологічних організацій із світовими іменами розцінили провал конференції як перемогу. Про те, чому так сталося, і йтиметься в нашому сьогоднішньому журналі.

Спільного документу на конференції ухвалено не було. Бо надто різними були позиції її учасників. І коли протистояння сягнуло межі, кілька делегацій з африканських країн демонстративно залишили зал засідань.

"Переговори відбуваються недемократично й непрозоро",

- пояснив такий крок представник Уганди. Після того, як про це стало відомо, на вулицях мексиканського міста Канкуна, де проходила конференція, на радощах розпочалися спонтанні демонстрації з музикою і танцями. Противники глобалізації разом з природоохоронцями співали пісню на мотив "Бітлз""Can't buy me love", . "Кохання не купиш", але з іншим текстом - "Money cant't buy the world" - "Світ не можна купити за гроші".

Представники міжнародної природоохоронної організації "Ґрінпіс" заявили, що СОТ має нарешті припинити проводити торговельну політику, яка шкодить людям і довкіллю. А міжнародна Ініціатива під назвою "Світова економіка, екологія, розвиток - WEED" висловила переконання, щопровал конференції - це "великий успіх". Німецька екологічна організація BUND назвала еколологічну дискусію "фіговим листком", аби прикрити намагання Світової організації торгівлі обійти домовленості в галузі довкілля. За словами екологів, країни, що розвиваються, "продемонстрували мужність сказати "Ні!" - попри всі намагання індустріальних країн проводити курс на користь промисловості". Те, що одним було на радість, стало для інших причиною смутку. Німецький федеральний міністр захисту споживачів і сільського господарства Ренате Кюнаст сказала: "Той, хто зараз святкує, святкує на спині внайслабших". Так само про важкий удар для СОТ говорили і комісари ЄС з питань торгівлі Паскаль Ламі та з питань сільського господарства Франц Фішлер.

Що ж сталося на конференції?

На зустрічі в Канкуні йшлося перш за все про приватизацію. Про приватизацію, зокрема, таких життєвих основ як вода та енергія. Ось що говорить представниця кількох неурядових організації Індії Саґлаґ Палан:

"На думку Світової організації торгівлі, вода має бути приватизована. Атакож енергетика, все, про що лише можна подумати. Усі служби працюватимуть на комерційній основі".

Серед противників такого напрямку розвитку суспільства, противників такої приватизації і Амінате Трароре, колишня міністр культури африканської країни Малі. Вона переконана:

"Приватний сектор функціонує не краще, ніж держава. Ми віддаємо перевагу слабкій державі, яку ми можемо притягти до відповідальності, якуми можемо контролювати, аніж приватному підприємству, яке ні передким не звітує".

Уже початок конференції віщував протистояння. Відчуваючи це, її організатори стягли до Канкуна 20 тисяч поліцейських, на рейді міста патрулювали бойові кораблі. На демонстрації перед місцем, де проходила конференція, вийшли тисячі захисників довкілля, антиглобалістів, членів правозахисних організацій. Правозахисних, бо однією з вимог, яку висували демонстранти в Канкуні, було право людини на продукти харчування, яке, на їхню думку, нищиться промислово розвинутими країнами.

Однією з конкретних проблем, яка розглядалася на конференції, стало субсидування сільськогосподарського виробництва в індустріальних країнах. Одержуючи значні дотації від держави на вироблену продукцію, а окрім того ще й додаткові гроші за продукти, які експортуються, сільгоспвиробники в цих країнах наводнюють м"ясом, молокопродуктами, городиною та фруктами ті країни, де селяни таких дотацій не отримують, а це практично найслабші та найбідніші країни світу. Продукти харчування з обробленого вручну поля, звичайно, не можуть конкурувати за ціною з виробленим за індустріальною технологією, а до того ж щедро оплаченим платниками податків імпортом. Тому, за оцінками правозахисної організації OXFAM, близько 900 мільйонів селянських господарств змушені жити в бідності, десятки тисяч розорюються, а слабке господарство країн, в яких вони живуть, стає ще слабшим. Відтак, позиції провідних промислових країн на конференції СОТ захищали делегації США, Японії та країн Європейського союзу. А з іншого боку барикад стояла так звана "Група 21" на чолі з Бразилією, Китаєм та Індією, яка була свого роду рупором ще 90 найбідніших країн світу.

Однак, не можна сказати, що політика субсидій, політика протекціонізму, тобто захисту власного виробника від вільного ринку, викликає спротив лише в країнах, що розвиваються. Чимало людей у розвинутих індустріальних країнах, зокрема високопосадових осіб, повністю поділяють турботи селян в Африці, Азії та Латинській Америці. Ось що говорить Альфред Таке, державний секретар німецького федерального міністерства економіки:

"Дотації в сільське господарство в світовому масштабі сягають 360 мільярдів доларів. Це однозначно забагато".

Схожої думки дотримується і німецький федеральний міністр з питань розвитку Гайдемарі Вєчорек-Цойль:

"От, приміром, дотації, що їх Сполучені Штати надають своїм фермерам, котрі вирощують бавовну, а також аналогічні дотації селянам у Греції та Іспанії, які надає Європейський союз - як їх скоротити, а врешті й зовсім скасувати. У західноафриканських країнах Малі, Чад, Бенін, Буркіна-Фасо від цих дотацій залежить життя приблизно 10 мільйонів осіб, і я можу зрозуміти озлоблення цих людей і цих країн. Я повністю стою на позиції цих країн".

Але протекціонізм провідних промислових країн світу зачіпає інтереси людей не лише в Африці, а й у самих індустріальних країнах, таких, приміром, як Південна Корея. Під час однієї з демонстрацій у Канкуні на знакпротесту проти політики, яку досі проводила СОТ, покінчив життя самогубством президент спілки південнокорейських селян та рибалок 55-річний Лі Кан Хе. "Він хотів виставити на позорище Світову організацію торгівлі, яка вбиває наших селян і руйнує сільське господарство ПівденноїКореї", заявили друзі небіжчика на імпровізованій прес-конференції навулиці Канкуна.

Такі непримиренні позиції двох сторін.

"Це шанс для світової торгівлі, який не вдалося використати, це був шанс для країн, що розвиваються, для найслабших серед слабких", -

так прокоментував провал конференції СОТ міністр економіки Німеччини Вольфґанґ Клемент. Бразильський міністр закордонних справ Селсо Аморім навпаки оцінивяк успіх непохитну позицію "Групи 21". А міністр торгівлі Еквадору Івон А. Бакі під оплески делегатів проголосила: "Це не кінець. Це початок кращого майбутнього для нас усіх". На що керівник американської делегації Роберт Целлік зауважив: деякі країни більше переймалися запальними промовами, аніж переговорами.

Підсумувала позицію противників нинішньої політики СОТ представник міжнародного руху "Аттак" Піа Ебергардт:

"Проект, який було запропоновано, справді вимагав відкриття ринків у країнах, що розвиваються. Тобто, ринки були б ще більше відкриті для дотованих продуктів з півночі. Цю проблему ми знаємо, вона називається "демпінґ" і призводить до знищення дрібних селянських господарств у країнах, що розвиваються. І тому висловлювання комісара з аграрних питань Європейського союзу Фішлера, а також німецького міністра Кюнаст - лише камуфлювання агресивних експортних інтересів індустріальнихкраїн і перекручування фактів".

Отож, канкунська зустріч завершилася безрезультатно. Світова організація торгівлі вступила в кризову фазу своєї історії. Однак члени організації не полишають надій все ж таки знайти компроміс. Тому вони мають намір провести до 15 грудня нинішнього року зустріч у Женеві.