Притулок для втікачів з НДР - життя між мотузками для сушіння білизни | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 05.08.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Притулок для втікачів з НДР - життя між мотузками для сушіння білизни

Це місце знає кожен у Берліні: Марієнфельде був брамою на Захід для багатьох втікачів з колишньої НДР. Тепер про життя у притулках для східнонімецьких біженців розповідає нова виставка.

default

Головні матеріали виставки розвішані на мотузках для сушіння. Це один з типових елементів побути у такому таборі. На одному зі знімків білявий хлопчик заглядає за мур з колючим дротом. На іншій видно мати, якій вдалося потрапити по інший бік муру. Вона сидить зі своїми дітьми у таборі для прийому біженців на Флоттштрассе.

За словами куратора виставки Енріко Гайтзера, акцент на мотузках для білизни невипадковий. На них не лише сушили білизну. За допомогою нехитрих штор за їхньою допомогою розмежовували ліжка у центрах, таким чином створюючи хоча б мінімум приватності у цих гуртожитках.

Фото: Притулок для втікачів з НДР у Західному Берліні

Притулок для втікачів з НДР у Західному Берліні

Центри прийому біженців зазвичай були забиті вщерть, біженців ставало більше щоразу, як ситуація у НДР погіршувалася. По-суті кількість новоприбулих була як сейсмограф, який наочно демонстрував кризи та політичні зміни у НДР, каже Гайцер. Після повстання 17 червня 1953 року у Східній Німеччині та з просуванням будівництва берлінського муру, у західному Берліні було відкрито 90 таборів для біженців. Там, за оцінками історика Гайцера, перебувало близько 20 тисяч втікачів, а загалом до моменту розвалу НДР через такі табори пройшло понад 1,35 мільйона осіб.

Нуль комфорту

Організатори виставки прагнули нагадати про якомога більше таборів, розсіяних по західному Берліну. Це новий почин, мету якого ще досі слабко розуміють, каже Беттіна Еффнер, директор меморіалу Марієнфельде. На виставці представлений килим, на ньому позначені всі приймальні табори в Берліні. Більшість була розташована в американському секторі на півдні міста.

Фото: Кімната для немовлят у притулку в Західному Берліні

Кімната для немовлят у притулку в Західному Берліні

Про комфорт тут можна було і не мріяти. "З сучасної точки зору це були справжні нетрі", - згадує 87-річний Вольф Роте. Він був заступником голови одного з таких таборів у районі Темпельгоф, де розміщували до 4 тисяч біженців. "Для більшості це був шок потрапити сюди", - каже він. "Втікачам було по-чортячому важко влитися у нове західне суспільство", - розповідає Роте. За його словами, біженці не мали право на роботу, а мешканці сусідніх кварталів ставилися до них з підозрою. Втім, більшість раділа тому, що все ж зуміла вирватися з НДР.

Фото: Серед втікачів були й діти

Серед втікачів були й діти


Паралелі зі сучасним

З іншими свідками Роте записав свої спогади для аудіоілюстрацій. Крім того, відвідувачі мають змогу проглянути відеофільми та послухати фрагменти радіопередач, присвячених темі біженців зі Східної Німеччини. Комуністичне ж керівництво НДР змальовували ці табори як тренувальні майданчики для контрреволюціонерів, де панує антисанітарія. Але загалом Вольф Роте підтверджує: західне суспільство зберігало від біженців дистанцію.

Втім, після зведення берлінського муру кількість біженців різко впала. Більшість таборів було зачинено, інші перепрофільовані. У Марієнфельде, у безпосередньому сусідстві з виставкою живуть нині шукачі притулку та мігранти. Їхні проблеми сьогодні мало чим відрізняються від тих, що мали східнонімецькі біженці півстоліття тому.


Автор: Гайнер Кізель, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM