Президент Китаю закликав до політичного вирішення української кризи | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Президент Китаю закликав до політичного вирішення української кризи

Президент Китаю Сі Цзіньпін закликав до політичного вирішення української кризи з метою уникнення подальшого посилення протистоянь. Він також застеріг від можливої гуманітарної кризи в Україні.

Президент Китаю Сі Цзіньпін (фото з архіву)

Президент Китаю Сі Цзіньпін (фото з архіву)

Під час зустрічі з генеральним секретарем Організації об’єднаних націй Пан Гі Муном президент КНР Сі Цзіньпін закликав до "розв'язання напруженої ситуації в Україні та уникнення посилених протистоянь та конфліктів альтернативним шляхом". Про це повідомила в суботу, 16 серпня, інформагенція Reuters, посилаючись на державне інформаційне агентство Китаю Xinhua.

Лідер Китаю, зокрема, наголосив, що авіакатастрофа малайзійського літака MH17, яка сталась в середині липня на Донеччині, продемонструвала "важливість та необхідність належного вирішення української кризи", цитує Reuters. Президент КНР також зазначив, що сьогодні потрібно докласти всіх зусиль, аби запобігти гуманітарній кризі в Україні.

За словами Сі Цзіньпіна, всі сторони конфлікту мають працювати в напрямку політичного рішення та "найближчим часом проводити перемовини щодо схеми, яка б враховувала інтереси всіх сторін на збалансованій основі".

Нагадаємо, Китай завжди висловлював стриману позицію в питанні української кризи, однак закликав до детального розслідування обставин авіакатастрофи на Донбасі.

Стримана позиція з легкою перевагою в бік Москви

Під час обговорення питань, пов’язаних з українською кризою, у Раді Безпеки ООН, постійним членом якої з правом вето є КНР, представник Пекіна неодноразово закликав сторони конфлікту в Україні до стриманості та використання дипломатичних та політичних каналів задля розв’язання кризи.

Під час голосування Генеральної асамблеї ООН щодо засудження анексії Росією українського Криму наприкінці березня цього року Китай утримався, хоча раніше й заявляв про повагу до суверенітету та територіальної цілісності України.

Між тим за останні місяці Пекін зблизився з Москвою з економічних та фінансових питань. Так, у рамках групи БРІКС, до якої, окрім Росії та Китаю, входять Індія, Бразилія та ПАР, було створено власний банк розвитку як противагу Свытовому банку та МВФ. У травні державні енергетичні концерни Росії та Китаю - "Газпром" та CNPC - підписали угоду про поставки російського газу до Китаю впродовж 30 років, починаючи від 2018 року. Загальну вартість контракту оцінюють у 400 мільярдів доларів США.