Президентське вето: біогазу в Україні не пощастило навіть з назвою | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Президентське вето: біогазу в Україні не пощастило навіть з назвою

Накладення президентського вето на зміни до закону «Про електроенергетику»,на які покладали надії девелопери альтернативної енергії, здивувало багатьох експертів. Втім, вони вірять, що владі доведеться дати «задній хід».

Біогазова установка

Біогазова установка

Багатьох експертів, залучених до вивчення та просування альтернативної енергетики в Україні, щонайменше здивувало блокування з боку президента закону «Про електроенергетику» . Віктор Янукович 2 жовтня наклав вето на затверджені Верховною Радою зміни до цього закону.

Український державний лідер пояснив такий крок цілою низкою факторів: юридичних та цінових. «Згідно з розрахунками, в Україні вартість електроенергії, виробленої з біогазу, після 2017 року буде вищою, ніж вартість традиційної електроенергії з викопних видів палива», - йдеться у документі.

Брак лобізму

Георгій Гелетуха

Георгій Гелетуха

Водночас директор київського науково-технічного центру «Біомаса» Георгій Гелетуха вважає ці твердження хибними. Його центр у середу навіть надіслав критичного листа на ім’я голови комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичному комплексу. У ньому названо необґрунтованим заяви про відносну дешевизну «вітряної» енергії у порівнянні з «біогазовою». «Такі тези потребують доведення шляхом прозорого порівняння цифрових даних для різних технологій», - вважає автор листа.

У коментарі Deutsche Welle Гелетуха наголосив, що в Україні склалось спотворене сприйняття самого терміну «біомаса», з якої чомусь випав біогаз, який виробляється винятково з біомаси. Втім, якщо в енергії вітру та сонця в Україні знайшлися впливові лобісти, то біогазовим технологіям, які вигідні, насамперед, невеликим підприємствам сільськогосподарської сфери та фермерам, зі знайденням впливових покровителів в Україні поталанило менше, зауважує Гелетуха.

«Дуже не пощастило біогазу з назвою», - каже він. Особи, які займаються оптовою торгівлею природного газу, чомусь вважають, що біогаз – це серйозний для них конкурент, який зменшуватиме ринок споживання природного газу. Чомусь вони не позиціонують так само вітрову енергетику, чи гідро, чи сонячну – як конкурент природному газу, а от якраз біогаз вважають конкурентом», - зауважує Гелетуха.

Конкурентний фактор

Вольфрам Ребок

Вольфрам Ребок

Такої вірогідності не виключає й старший партнер юридичної компанії Arzinger Вольфрам Ребок. Німецький правник вже тривалий час опікується юридичними аспектами впровадження відновлюваної енергетики в Україні й вважає, що за накладанням вето на закон, серед іншого, можуть стояти й великі бізнесові інтереси газових трейдерів. «Можливо, дехто має побоювання, що розвиток біогазових технологій, які через якийсь час можуть стати конкурентоздатними, у кінцевому рахунку призведе до зменшення закупівель природного газу з Росії та заважатиме заробляти їм гроші», - припустив Ребок у розмові з Deutsche Welle.

Хоча за технічними розрахунками, наголошує Гелетуха, трейдерам не варто було б побоюватися втрати своїх прибутків. «Україна споживає близько 60 мільярдів кубів природного газу на рік, - каже Георгій Гелетуха, Щонайбільше з біогазу можна замістити один мільярд. Я не думаю, що це серйозна конкуренція», - додає він.

Інвесторів вже ніщо не шокує

Найбільше експертів галузі у рішенні президента здивувала непослідовність, яка проглядається за вето. Георгій Гелетуха у цьому контексті згадує про серпневе доручення президента щодо вжиття заходів із підвищення енергоефективності та збільшення обсягів використання альтернативних видів палива.

Біогаз: енергія з органічних відходів

Біогаз: енергія з органічних відходів

«Виходить, що в серпні у нас доручають скорочувати використання природного газу, а в листопаді, навпаки, законодавчо обмежують один із серйозних секторів – біогаз. Логіки я не бачу», - наголошує Гелетуха.

У свою чергу Вольфрам Ребок переконаний, що для західних інвесторів, зацікавлених у впровадженні біогазових технологій в Україні, президентське вето не стало громом серед ясного неба. «Всі розуміють, що Україна - непроста країна. Парламент щось затверджує, а відтак президент накладає своє вето, а потім все йде назад і виходять вже нові закони й президент їх підписує», - іронізує Ребок.

Втім, німецький експерт не сумнівається, що в тому чи іншому вигляді Україні доведеться законодавчо підтримувати розвиток альтернативної енергетики й біогазових технологій. І тут, каже Ребок, йдеться не лише про міжнародний тренд. «Україна - як член Енергетичного співтовариства - зобов’язана розвивати цю та інші галузі альтернативної енергетики. Природні ресурси колись вичерпаються й стояти останніми у черзі - дуже небезпечно», - наголошує він.

Замороження проектів?

Гібридна установка у німецькому Пренцлау

Гібридна установка у німецькому Пренцлау

З цим погоджується й Георгій Гелетуха. На його думку, вето президента надсилає дуже негативний сигнал усім інвесторам, але найбільш боляче б'є саме по вітчизняному, який вже розраховував на здійснення конкретних проектів під парасолькою «зеленого тарифу». Після накладання вето на закон більшості інвесторів буде просто невигідно вкладати кошти у біогазові установки. «Без “зеленого тарифу” навіть на електриці, підведеній до біогазових установок інвестори витрачатимуть більше, ніж зможуть заробити» , - підкреслює Гелетуха.

Понад те, експерт припускає, що низку біогазових проектів, які вже перебували у стадії активної розробки, серед них, можливо, й зведення великої біогазової установки на Донеччині, поки доведеться заморозити. Водночас в асоціації «Біомаса» все ж сподіваються на те, що Верховна Рада та президент України ще повернуться до цього закону й ухвалять його повторно.

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM