1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Представники „Хамас” запрошені до Москви: шанс чи небезпечний прецедент?

Європейські видання коментують перспективи близькосхідного мирного процесу, зокрема, з огляду на посередницькі зусилля російських дипломатів, які запросили до Москви лідерів радикального палестинського руху „Хамас”. Газета Der Standard з Відня схвально оцінює російську ініціативу:

„Спершу була компромісна пропозиція щодо атомної програми Ірану, якому Москва запропонувала альтернативу у вигляді збагачення урану для іранської енергетики на території Росії. Тепер це запрошення для консультацій на адресу переможця палестинських виборів – екстремістського руху „Хамас”. Як в першому, так і в другому випадку Москва може досить відповідально виконати роль посередника. Хоча би тому, що для багатьох політичних лідерів у цьому регіоні Росія є певною міжнародною противагою Сполученим Штатам”, - зазначає Der Standard і продовжує:

„А чи є якісь альтернативи посередництву Росії у діалозі Заходу із радикалами у Тегерані і Рамалі? Поки ніхто нічого серйозного не запропонував. Слід відзначити, що тепер навіть в Ізраїлі, який лише починає відходити від шоку, вбачають у московських консультаціях із представниками „Хамас” примарний шанс на зрушення з мертвої точки. Марнувати цей шанс, з огляду на вибухонебезпечність ситуації на Близькому Сході, неприпустимо”, - застерігає Der Standard.

Інше австрійське видання, Die Presse, критично дивиться на переговори з рухом „Хамас”, який, за визначенням Європейського союзу, є терористичною організацією:

„Близькосхідна четвірка, до складу якої входять ЄС, Сполучені Штати, ООН і Росія, умовою початку переговорів із рухом „Хамас” спочатку назвала однозначну відмову радикалів від насильницьких дій проти Ізраїлю. Однак, не чекаючи будь-якої реакції „Хамас” на цю вимогу, Росія поспішила запросити екстремістів на „чашечку чаю”. Партнери по „четвірці” зробили вигляд, ніби просто не помітили цього „фолу” з боку Москви. Більше того: комісар ЄС Беніта Ферреро-Вальднер примудрилася заявити, що з цієї „ініціативи” може щось таки і вийде. Навіть той факт, що лідери „Хамас” і не думали відмовлятися від мети знищення Ізраїлю не хвилює супертолерантних європейців. З легким серцем вони пропонують ізраїльтянам вести діалог з ісламістськими терористами. Не виключено, що нормальний діалог із лідерами „Хамас” колись таки і розпочнеться. Однак для цього потрібно, аби екстремісти змінилися до невпізнанності. Без жорсткої позиції міжнародних посередників на це годі сподіватися”, - пише Die Presse.

Німецька газета Nordkurier зазначає:

„Ізоляція палестинських екстремістів може призвести до проявів солідарності з боку ісламських держав. ... З іншого боку, співпраця зі сформованим представниками „Хамас” урядом і його фінансова підтримка може бути сприйнята як небезпечний прецедент”, - розмірковує Nordkurier.

До іншої теми. Цими днями у Німеччині перебуває уповноважений ООН, який перевіряє, як уряд ФРН забезпечує рівність освітніх можливостей для молоді різних соціальних верств. Цей візит спричинив дискусію на сторінках німецьких видань. Зокрема, газета Neue Westfälische пише:

„Дослідження в галузі освіти показали, що німецька система не в змозі гарантувати рівність можливостей для своїх школярів. Німеччина у цьому випадку „пасе задніх” разом з такими країнами як Ботсвана та Колумбія, системи освіти яких все ще перебувають у стадії розвитку. Німеччина також не може похвалитися забезпеченням права на освіту своїм громадянам. Слід однак зазначити, що ця проблема також стосується низки розвинених країн, зокрема США. Міністр освіти Німеччини Анетте Шаван частково визнала недоліки німецької системи освіти. Міністр заявила, що у здобутті професійної освіти німецькі громадяни користуються відносно рівними правами, тепер ще залишається досягти цього в загальній середній освіті. Однак навіть рівність можливостей в професійній освіті залишається доволі примарною“.

Газета Zwanzig Cent з міста Коттбус продовжує:

„Кожен п’ятий іммігрант в Німеччині не здобув навіть атестату зрілості. Діти людей з вищою освітою мають в чотири рази вищі шанси на відвідування гімназії, ніж діти робітників. Якщо політики в урядах федеральних земель реалізують свої наміри запровадити обов’язкову платню за навчання в університетах, диплом про вищу освіту стане виключно привілеєм багатих. Такий соціальний відбір не сприяє розвитку творчості чи інтелекту. Проте саме цього бракує Німеччині як країні, що пишається своєю репутацією провідної держави у галузі високих технологій та наукових досліджень“, - констатує видання.

Огляд преси підготував Євген Тейзе