Предки людини мали сучасну форму ступні ще 3,7 мільйони років тому | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 27.07.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Предки людини мали сучасну форму ступні ще 3,7 мільйони років тому

Нові дослідження доводять, що ступні наших предків мали сучасну форму приблизно на два мільйони років раніше, ніж вважалося досі. Це дозволяє робити нові припущення стосовно їх міграцію за межі Африки.

default

Близько чотирьох мільйонів років тому наші людські предки дуже відрізнялися від сучасної людини. Австалопітек афаренсіс мав довший тулуб, менший мозок та більш кремезні ноги. Втім, він мав і дещо спільне з сучасною людиною, а саме – ступні.

Дослідивши відбитки ніг найдавніших видів шляхом нового методу аналізу, група британських учених з’ясувала, що людська хода виникла 3,7 мільйона років тому. Це твердження спростовує попереднє дослідження, згідно з яким, людиноподібна хода розвинулася у цього виду пізніше на два мільйони років.

Royal Society Journal Interface опублікував звіт, у якому вчені висловлюють думку, що людиноподібний вид залишав сліди ступнів, які разюче схожі на сліди сучасних людей. Такі сліди набагато менше схожі на ті, які належать шимпанзе або горилам.

Комп’ютерний аналіз

Australopithecus afarensis

Australopithecus afarensis

Провідний автор дослідження Робін Кромптон з університету Ліверпуля сказав, що дослідження його групи може стати вирішальним аргументом в дискусії: “Ці сліди більше схожі на людські, аніж на мавп'ячі, тому я більше не бачу жодних причин для дебатів”, - повідомив Deutsche Welle науковець.

Ліверпульські вчені, які співпрацювали разом із експертами з університету Борнмута та університету Манчестера, дійшли такого висновку, застосувавши середньостатистичне тривимірне зображення.

Замість того, аби аналізувати кожен відбиток окремо, команда фахівців згенерувала 11 зразків та порівняла їх із даними, отриманими в результаті інших досліджень. Техніка створення подібної карти застосовувалася раніше, аби дослідити кровотік до головного мозку. Вчені свідчать, що цей метод дав об’єктивні результати в дослідженні відбитків ступнів.

“У цьому дослідженні ми просто поміняли змінні: дослідили відбитки стоп замість мозку та їхню глибину замість кровотоку”, йдеться в дослідженні. Результат представляє статистичне зображення. “Ми проводили це дослідження вкрай акуратно”, - говорить Кромптон.

Знайомі відбитки

Разом з тим, Вільям Селлерз, один іі співавторів дослідження з університету Манчестера сказав, що результати його приємно здивували. “Ми завжди дотримувалися тієї думки, що ми були людьми більше, ніж вважалося”, - поділився враженнями з Deutsche Welle науковець. “Але ми не очікували настільки великої схожості із сучасними людьми”.

Südafrika Land und Leute Johannesburg Sterkfontein UNESCO-Welterbe

Подібність також простежується у функціональних особливостях, як вигин стопи та те, як вона дозволяла рухатися пальцям. В сукупності ці особливості доводять, що подібна комбінація є “доволі незвичною, досі невідомою для жодної не-людиноподібної мавпи”.

Шимпанзе та горили є власниками таких великих пальців, які радше дозволяють лазити, аніж ходити. Це особливість, яку наші пращури втратили як тільки вони перейшли від життя на верхівках дерев до життя на землі. “Якщо подивитися на приматів у цілому, можна стверджувати, що вони мають такий тип ступні, який дозволяє навіть чистити банани”, - говорить Селлерз. “Вони мають великі, чіпкі пальці, якими можна хапати щось збоку – і така особливість, схопити щось ногою, є дуже корисною, якщо істота мешкає на дереві”.

Група дослідників вважає, що ступні далекого людського родича, Австралопітека афаренсіса, розвинулися із потреби вести як деревний спосіб життя, так і з потреби рухатися на двох ногах.

Міграція та колонізація

Хоча ступні цих видів пристосувалися для ходіння, наші пращури не могли ходити дуже далеко. Говорячи мовою еволюції, Австралопітек афаренсіс усе ще чекав, доки зміниться його тіло. Тоді цей вид мав ще дуже довгий тулуб з короткими ногами та маленькими ступнями, тобто, з такою комбінацією він не був пристосований для подорожей на великі відстані.

Навіть якщо для Австралопітека афаренсіс тоді вже було легше дістатися з точки А в точку Б, він все одно не був спроможний узяти з собою багато речей. “Йому було дуже важко носити будь-яку ношу”, – вважає Кромптон, посилаючись на знання анатомії цього виду.

Хоча в дослідженні йде мова про те, що наші предки мали дуже сучасну та функціональну ступню вже 3,7 мільйони років тому, Селлерз зауважує, що розмір їхнього мозку не почав збільшуватися раніше, ніж два мільйони років тому. До цього часу значно збільшилося лише їхнє тіло.

Автор: Аманда Прайс / Анна Левицька
Редактор: Роман Гончаренко

DW.COM