1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Права повій: а віз і нині там

П’ять років тому в Німеччині легалізували проституцію. Закон мав покращити соціальний захист у горизонтальному бізнесі: повіям уперше відкрили доступ до медичного та інших видів страхування. Сьогодні уряд констатує, що ситуація не покращилися.

Проститутки у ФРН платять податки й страхові внески.

Проститутки у ФРН платять податки й страхові внески.

Коли в січні 2002 року в Німеччині набув чинності закон про проституцію, тодішній уряд соціал-демократів і „зелених” цим дуже пишався. З найдавнішої професії зняли клеймо „аморальності”, а 400 тисяч повій, які працюють у секс-індустрії, отримали такі ж права, як і всі інші.

Відтоді жриці кохання можуть працювати за контрактом і подавати до суду на власників борделів чи клієнтів. Справді революційним нововведенням вважалося право на соціальне страхування: медичне, пенсійне чи страхування на випадок втрати роботи.

Це теорія. На практиці все виглядає не так оптимістично, як це собі уявляли автори закону: реального покращання для німецьких проституток не відбулося. Такого висновку дійшли експерти федерального міністерства з питань сім’ї, чию доповідь було оприлюднено цього тижня.

Професія, яку приховують

Так, лише один відсоток повій мають трудовий договір. У принципі це й не дивно, каже Штефані Клеє з Федерального об’єднання сексуальних послуг:

„Наша природа, та й робота зрештою теж, така, що ми більше працюємо самостійно”.

Юридичні механізми для тих жінок, які вирішили „зав’язати” з проституцією, існують, але ними майже ніхто не користується, критикує речник фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Йоганнес Сінгхаммер.

Краща ситуація з медичним страхуванням. Його має переважна більшість німецьких повій. Але заповнюючи анкети страхових компаній, лише 7 відсотків відверто записали в графі „професія” – „проститутка”.

Не посприяв закон і зменшенню злочинності в секс-індустрії, каже міністр з питань сім’ї Урсула фон дер Ляйен. Проблема примусової проституції, жертвами якої особливо часто стають іноземки, стоїть так же гостро, як і до набуття чинності закону.

Суворіший контроль борделів

Незважаючи на такі невтішні результати, уряд не збирається знову заганяти проституток у підпілля. „Наївно думати, що проституції немає”, - каже міністр Урсула фон дер Ляйен. Натомість її міністерство планує внести зміни до законодавства, спрямовані на посилення контролю за секс- бізнесом та протидію торгівлі людьми та статевому насильству.

Зокрема пропонується запровадити правила роботи борделів. „Щоб відкрити пивний ларьок потрібний дозвіл, а щоб відкрити бордель – ні”, - обурюється фон дер Ляйен:

„Тих, хто примушує жінок займатися проституцією, треба притягати до кримінальної відповідальності”.

Нові правила, каже міністр, мають розширити можливості поліції контролювати секс-бізнес і переслідувати торгівців людьми.

Для цього також планується запровадити штрафи для тих чоловіків, які користується послугами примусових проституток. Наприклад, якщо повія не говорить німецькою мовою або в неї сліди побоїв на тілі, клієнтів можуть зобов’язати повідомити про це поліції.

Захист нелегалок

Найбільше від примусової проституції потерпають жінки й дівчата з-за кордону, в тому числі з України, які перебувають у країні нелегально. За деякими підрахунками, щонайменше чверть усіх проституток у Німеччині – жінки з інших країн, переважно зі Східної Європи. Щоб допомогти їм вирватися з рук злочинців, уряд розглядає зміни до законодавства про право перебування в Німеччині. Його планується лібералізувати.