1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

По дві тисячі гривень: як українські платники податків за Клюєвих заплатили

Мільярдні борги перед державними банками, які не повертають втікачі Сергій і Андрій Клюєви, лягли на плечі українців. Спроби вибити гроші з фірм соратників Януковича в Австрії закінчуються провалом.

Компанії братів Клюєвих не повернули українським держбанкам мільярди гривень

Колишній голова Адміністрації президента Андрій Клюєв втік з Віктором Януковичем до Росії

В Австрії виходить на фінішну пряму процедура банкрутства компаній, пов'язаних з братами Сергієм і Андрієм Клюєвими. Вони були близькими соратниками екс-президента України Віктора Януковича і нині переховуються від українського правосуддя у Росії. Материнські компанії бізнес-структур Клюєвих зареєстровані у Відні, тож їхні кредитори, найбільшими з яких є українські державні банки, сподівалися отримати хоча б частину австрійських активів братів. Клюєви - представники найближчого оточення екс-президента, саме на їхні офшорні фірми була оформлена розкішна резиденція Януковича "Межигір'я". Імовірно, компанії Клюєвих свого часу отримали мільярдні кредити від державних банків не без політичного втручання. Як з'ясувалося, позики були без серйозного забезпечення - після втечі Клюєвих держбанки залишилися "в дурнях".

Співвласник імперії сонячної енергетики - екс-депутат Сергій Клюєв

Співвласник імперії сонячної енергетики - екс-депутат Сергій Клюєв

Щедрі кредити від "Укрексімбанку"

Клюєви зробили свої статки на сонячній енергії. Завдяки пролобійованому ними закону про "зелений тариф" брати отримали стабільне джерело прибутку - найвищий в Європі тариф на сонячну енергію, ексклюзивний доступ до якого мали лише обрані. Побудувати низку сонячних електростанцій на півдні України за лічені роки дозволили насамперед щедрі кредити державних банків. Компанія Activ Solar GmbH Клюєвих, пізніше оформлена на зятя Андрія Клюєва Каве Ертефая, отримала в "Укрексімбанку" шість кредитів на загальну суму 8,59 мільярда гривень (109 мільйонів євро; 224 мільйони доларів і 528 мільйони гривень). Поручителем за цими позиками виступила компанія "Актив-Страхування", яка через компанію "Укрпідшипник" та австрійську SLAV Handel, Vertretung und Beteiligung Aktiengesellschaft (далі у тексті - SLAV Handel) також належить Клюєвим.

Гроші не були повернуті, й банк звернувся до суду. В березні минулого року "Укрексімбанк" виграв суд у компанії "Актив-Страхування", яка має негайно повернути йому всю суму. Проте досі цього не було зроблено. Зараз банк намагається у рахунок погашення заборгованості відсудити у "Заводу напівпровідників" нерухомість, але поки що остаточних рішень немає. Водночас ще одним шансом повернути банку частину взятих у нього коштів була процедура стягнення боргів, яка здійснюється при Торговому суді Відня. Її перший етап завершився 8 червня.

Австрія: грошові потоки, які зникли в нікуди

"Укрексімбанк" мав обґрунтовані претензії на активи SLAV Handel, оскільки саме через цю компанію Клюєви поручилися перед позикодавцями - фактично самі за себе. Як державний банк видав такі кредити під гарантії компанії, активи якої були в рази меншими, залишиться загадкою. Утім, материнська компанія бізнес-імперії Клюєвих станом на 2014 рік щорічно приносила більше семи мільйонів євро, а вартість частки у капіталі дочірніх компаній становила близько 80 мільйонів євро. Тож взяти з неї було що.

Однак, як повідомили DW в австрійському об'єднанні захисту інтересів кредиторів Creditreform, за підсумками ліквідації SLAV Handel австрійському суду вдалося виручити в інтересах кредиторів, які висунули претензії, лише трохи більше 140 тисяч євро або близько 0,01 відсотка від їхніх вимог. Інші активи були просто вимиті з компанії після втечі Клюєвих до Росії - ще до початку процедури банкрутства. Щоб отримати хоч якісь гроші, кредитори навіть позивалися в Австрії з федеральною землею Бургенланд. Вони вимагали від імені SLAV Handel компенсацію за порушення прав цієї компанії далекого 2006 року. Як випливає з судових документів, які є в розпорядженні DW, Клюєви тоді за 155 мільйонів євро хотіли купити земельний банк Hypo-Bank Burgenland. Однак із сумнівними українськими інвесторами земельний уряд вирішив не зв'язуватися і на конкурсі продав банк за 100 мільйонів євро австрійській страховій компанії GraWe. SLAV Handel багато років оскаржувала результати конкурсу в усіх європейських інстанціях і навіть змусила GraWe доплатити різницю в ціні до земельного бюджету, але придбати банк так і не змогла. Компенсацію у три мільйони євро за моральні збитки та юридичні витрати кредиторам отримати теж не вдалося - кілька тижнів тому суд другої інстанції відхилив вимоги позивачів.

Примарна ставка на майно Activ Solar

Як повідомили DW у Creditreform, українські позикодавці, попри претензії до SLAV Handel, взагалі не брали участі у процедурі конкурсного стягнення боргів з цієї компанії. Зрештою, вони небагато втратили, враховуючи мізерну суму, яку вдалося виручити арбітражному управляючому. Річ у тім, що найбільший кредитор цієї компанії - китайський державний концерн CNBM International Corporation - за борги SLAV Handel у майже 100 мільйонів євро ще 2014 року отримав у власність за домовленістю з Клюєвими найбільш ласі активи Activ Solar - всі сонячні електростанції компанії на материковій Україні. "Activ Solar більше не володіє активними сонячними електростанціями в Україні", - підтвердили у компанії у відповідь на запит DW навесні 2015 року.

У Creditreform уточнили, що в активі Activ Solar залишаються лише дочірні компанії у США, Великобританії та на Мальті. Згідно зі звітністю Activ Solar за 2015 рік, вартість цих активів становила близько семи мільйонів євро. "Повернення боргів за результатами процедури банкрутства не перевищить одного відсотка від суми вимог усіх 29 кредиторів", - повідомили у Creditreform. Загальна сума вимог до Activ Solar - 690 мільйонів євро, левова частка з яких припадає на український "Укрексімбанк". Очікується, що рештки майна Activ Solar буде реалізовано арбітражним керуючим до вересня. Якщо таки вдасться виручити хоча б якісь кошти, їх буде пропорційно розподілено між усіма 29 кредиторами. У кращому разі, "Укрексімбанку" може дістатися кілька мільйонів євро. Така сума - крихта від тих 30-40 мільйонів євро на рік, які заробляла на цих активах родина Клюєвих, про що свідчить фінансова звітність.

19 мільярдів гривень, які застрягли у Криму

Однак борги "Укрексімбанку" - це ще не весь фінансовий тягар, який залишили після втечі до Росії брати Клюєви. До 2013 року компанії соратників Януковича для будівництва 16 сонячних електростанцій в Криму щедро кредитував державний "Ощадбанк". Непогашений борг за цими позиками складає більше 19 мільярдів гривень. "Було винесено ряд судових рішень на користь банку. На жаль, всі заходи щодо примусового стягнення заборгованості з групи компаній "Солар" в Україні на сьогоднішній день не дали жодних результатів", - повідомили DW в "Ощадбанку".

Сонячні електростанції Клюєвих на півдні України росли як гриби після дощу - за рахунок державних кредитів

Сонячні електростанції Клюєвих на півдні України росли як гриби після дощу - за рахунок державних кредитів

Конфіскувати сонячні електростанції банк після анексії Криму не може. Нині тривають міжнародні суди з Російською Федерацією.  Суд щодо вимоги повернути майже мільярд доларів розпочався в березні у Парижі. "Всі збитки, пов'язані з виплатою кредитів групою компаній "Солар", включені до суми компенсації, заявленої в позові проти Російської Федерації", - повідомив "Ощадбанк". Формально Клюєви дистанціювалися від цих активів. За даними з реєстру австрійських підприємств, вони ще 2013 року продали компанію Black Sea Renewable Energie GmbH невстановленим особам. Не виключено, що вони залишилися бенефіціарами і після продажу.

Тягар на шиї платників податків

Поки ж за борги Клюєвих розраховуються українські платники податків. "Ощадбанк" 2014 року отримав рекордний на всьому банківському ринку України збиток - 8,5 мільярда гривень. "Втрата контролю над цим активом є причиною збитку. У нас немає можливості перевірити збереження майна і його стан", - зазначив голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний. Щоб банк не мав проблем з нормативом адекватності капіталу, уряд надав йому 11,6 мільярда гривень з державного бюджету. Тобто, коштом кожного українця. Аналогічна ситуація і з "Укрексімбанком". У тому числі, і через борги Клювих, цей банк 2016 року отримав 9,3 мільярда докапіталізації з бюджету. Таким чином, за Андрія і Сергія Клюєвих кожен з близько 10,5 мільйона фізичних осіб, які платять податки в Україні, у перерахунку заплатив близько двох тисяч гривень.

Дивитись відео 02:37

Гроші Януковича: тяганина екс-президента в суді ЄС (15.09.2016)

Аудіо й відео до теми