Потреба заощаджувати спонукає світ до ″розумної оборони″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 05.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Потреба заощаджувати спонукає світ до "розумної оборони"

Боргова та фінансова криза ставить міжнародну політику безпеки перед новими викликами. У майбутньому насамперед Європі варто краще розпоряджатися військовими ресурсами.

Тема заощадження посіла важливе місце на Мюнхенській конференції з питань безпеки, що завершує свою роботу в неділю, 5 лютого. Німецький міністр оборони Томас де Мезьєр сформулював це у своїй промові так: «Фінансова та боргова криза обтяжує державні бюджети, зокрема й оборонні бюджети по обидва боки Атлантики».

Після десяти років гонки озброєнь США тепер мають різко скоротити витрати на оборону. Відповідні статті бюджету передбачають близько 660 мільярдів доларів. З огляду на драматичну ситуацію з дефіцитом головного кошторису країни найбільша військова величина світу вже не може обходитися без заощадження в цій сфері. Міністр оборони США Леон Панетта заявив у січні про заощадження обсягом у 487 мільярдів доларів упродовж десяти років. Це відповідає скороченню загалом на вісім відсотків.

Гілларі Клінтон у Мюнхені

Гілларі Клінтон у Мюнхені

США визначають нові пріоритети

У майбутньому США робитимуть ставку на «розумні» системи і розширення глобального партнерства у сфері безпеки. Державний секретар США Гілларі Клінтон, яка разом з міністром оборони та групою сенаторів прибула до Мюнхена, наголосила: «Європа була і залишається першим і найважливішим партнером Сполучених Штатів».

Для посилення трансатлантичного союзу США хочуть, як заявив міністр Панетта,  вперше надати в розпорядження бойові підрозділи, так звані "NATO Response Force" (NRF).  Для цього, як очікується, упродовж наступних місяців до Німеччини відрядять військових на спільні з європейцями тренування. 

Оголошене виведення двох американських військових бригад з Європи – найяскравіша ознака нового стратегічного орієнтування. Це фактично не залишає європейцям вибору. «Європа мусить у майбутньому більше дбати про власну безпеку», - заявив німецький міністр оборони Томас де Мезьєр на конференції  у Мюнхені. Він виступає за посилення європейського напрямку в НАТО замість того, щоб «кувати дубльований європейський союз безпеки». У будь-якому разі порожні державні скарбниці європейців примушують до пошуку розумних рішень. «Наше завдання полягає в тому, щоб розумніше та ефективніше використовувати наші обмежені ресурси», - сказав німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервеллє у своїй мюнхенській промові.

Протиракетний щит - з Росією чи без?

Протиракетний щит - з Росією чи без?

Розумна оборона

"Smart Defence" – так англійською виглядає чарівна формула для такого підходу. Це означає спільне придбання та спільне утримання військових компонентів, крім того, мережеве об'єднання наявних військових підрозділів. Уже нині є багато напрямків для співпраці в НАТО, однак нових пропозицій теж не бракує.

Німеччина, приміром, оголосила про готовність керувати створенням ініціативи з повітряного спостереження за морським простором. Це могло б зробити свій внесок у справу боротьби з піратством поблизу африканського узбережжя. До так званих «розумних рішень» належить також "Alliance Ground Surveillance" (AGS). Ця концепція передбачає, що 13 країн-членів цієї ініціативи, серед яких також і Німеччина, надає в розпорядження НАТО п'ять розвідувальних літаків для застосування в зонах криз та конфліктів. Також відкриття мультинаціональної штаб-квартири з оперативного керування операціями в рамках НАТО і ЄС належало б до таких запланованих заходів кооперації.

Але і "Smart Defence", тобто "розумна оборона", не обійдеться за нульовим тарифом. Чітким текстом американський міністр оборони Леон Панетта нагадав європейцям у Мюнхені, що для цього потрібні подальші інвестиції в їхні війська. А держсекретар США Гілларі Клінтон додала: «Нам не можна спочивати на лаврах історії, потрібно спільно прокладати шлях до безпечного майбутнього».

Протиракетний щит

Лавров і Клінтон лише зовні розслаблені

Лавров і Клінтон лише зовні розслаблені

Але чи належатиме до цього спільна з Росією протиракетна оборона? Це б могло у перспективі обернутися зменшенням коштів для бюджету  НАТО. У Мюнхені точилися дискусії з цього приводу. Керівник конференції Вольфганг Ішингер уже давно хоче перетворити питання протиракетної оборони на спільний проект встановлення довіри між Заходом і Сходом.

У рамках євроатлантичної безпекової ініціативи EASI міжнародна експертна комісія надала нові пропозиції у цьому напрямку. Згідно з ними, запланований пункт командування НАТО для такого оборонного центру міг би пізніше стати «сестринським» для аналогічного російського пункту командування. Це б могло означати корисний для обох сторін обмін інформацією.

Однак російський міністр оборони Сергій Лавров рішуче відхилив у Мюнхені «НАТО-централізовану» систему протиракетної оборони. За його словами, ця тема може призвести до ускладнень між Заходом і Росією. Утім, російський представник не виключає можливості проведення подальших переговорів щодо протиракетної оборони. Хоча «світла в кінці тунелю» в цих складних консультаціях поки що не розгледіти.

Автор: Даніель Шешкевіц, Наталя Неділько
Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM