1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Порятунок європейської конституції: Анґела Меркель ризикує

Тема нинішнього огляду преси – дискусія навколо планів уряду у Берліні на період головування Німеччини в Раді ЄС.

Один з пріоритетів для канцлера Анґели Меркель на перше півріччя наступного року – ініціювати другу спробу ратифікації європейської конституції, відхиленої минулого року на референдумах у Франції та Нідерландах. Берлінське видання DIE WELT називає такий намір помилкою:

„Ризик є занадто високим. Цілком імовірно, що несприятливі політичні та економічні обставини наступного року перекреслять всі плани Меркель. Європейська конституція може дуже швидко стати програшною темою. Крім того здається, що дехто у Берліні попросту переоцінює значення цього документу. Конституція – це дипломатично виважений елітарний конструкт для переконаних європейців. Але до сердець простих людей вона не доходить. Після масштабних розширень Європейський союз перебуває у стадії консолідації. Тепер як ніколи потрібні позитивні результати, які кожен громадянин зміг би відчути на собі. А конституція – це всього лише обгортка”, - зазначає DIE WELT.

Мюнхенська газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG припускає, що під час головування Німеччини у Раді Євросоюзу Анґелі Меркель буде „несолодко”:

„Тиск очікувань напередодні того, як головування у Раді ЄС переходить до одного з європейських лідерів, є надзвичайно високим. Від Меркель очікують, що вона зможе дати друге життя європейській конституції. Тим часом стан „пацієнта” надалі лишається вкрай тяжким. ... Втім, конституція – не єдиний „міцний горішок” на порядку денному німецького головування. Берлін протягом півроку має намір підняти соціальні проблеми в Європі, а також питання можливості подальшого розширення ЄС. На прикладі двох непростих тем цікаво буде спостерігати за внутрішнім конфліктом між Анґелою Меркель як головою Християнсько-демократичного союзу і Анґелою Меркель як федеральним канцлером на чолі уряду „великої коаліції”. Як голова ХДС вона поділяє позицію своєї партії про те, що Німеччині не потрібно у найближчому майбутньому відмовлятися від атомної енергетики. До речі, лідери більшості країн Європи поділяють такий погляд. Натомість для Меркель як канцлера ця тема – табу. Адже будь-яка необережна заява може спричинити конфлікт із партнерами по коаліції – соціал-демократами. Теж саме стосується і теми вступу Туреччини до Європейського союзу: як лідер християнських демократів вона проти, але як канцлер вона мусить на офіційних зустрічах повторювати, що Берлін дотримуватиметься раніше підписаних міжнародних угод”, -

зауважує SÜDDEUTSCHE ZEITUNG. Далі видання висловлює скепсис щодо результативності німецького головування в Раді ЄС:

„Немає значення, чи бутафорська європейська булава переходить на півроку до фіна, чи до німкені. Більш важливо, якими є об’єктивні зовнішні чинники у період головування: вибори, економічна ситуація у країнах ЄС, ефективність реформ. Ці фактори, схоже, не будуть сприятливими для Анґели Меркель. Та все ж один великий плюс особисто для неї буде: тоді як вдома у Берліні на неї, схоже, чекають застій і постійні тертя всередині правлячої коаліції, блиск на міжнародній арені буде справжньою віддушиною. Меркель наступного року, коли Німеччина головуватиме і в Раді ЄС, і у „великій вісімці” матиме унікальний „бонус червоних килимових доріжок”. Крім того, у цій фазі підвищеної міжнародної уваги, провідні німецькі політики менше гризтимуться між собою, а працюватимуть на імідж держави. Можливо, всі вони припинять вогонь і раптом стануть німцями, переставши бути штойберами, кохами, вульфами і штруками. Хоча би на півроку”, - сподівається SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Натомість берлінське видання TAGESSPIEGEL високо оцінює ініціативи Анґели Меркель на європейській арені:

„Хто сьогодні каже „нам потрібна конституція”, той, мабуть, шукає політичних випробувань. Треба віддати належне Меркель, яка наважилася пробудити сплячих політиків та брюссельських чиновників у європейських столицях. ЄС терміново потребує більш міцної і демократичної основи, а також політиків, які справді перейматимуться майбутнім європейської спільноти. Колись за це брався Тоні Блер, але окрім однієї пафосної промови перед депутатами Європарламенту він у цій ролі нічим не запам’ятався”, - іронізує TAGESSPIEGEL.

Огляд преси підготував Євген Тейзе.