Порятунок островів: Мальдіви намагаються триматися на воді | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 07.12.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Порятунок островів: Мальдіви намагаються триматися на воді

Уже через кілька десятків років Мальдівські острови можуть щезнути з поверхні землі. Причина – спричинений глобальним потеплінням підйом рівня океану. Але острівна держава не збирається ставати жертвою стихії.

default

Мале, столиця Мальдівських островів

Восьма година ранку в дев’ятому класі однієї зі шкіл у Мале, столиці Мальдівських островів. Молода вчителька з Англії Кейт Робертс пояснює своїм учням у синьо-жовтій уніформі, які наслідки може мати для них зміна клімату на планеті. Діти уважно слухають. Майже кожен з них може розповісти щось із власного досвіду. «Вода змиває пісок. На це неприємно дивитися, бо мій острів завжди був дуже красивим», - каже Мохамед.

За розрахунками експертів ООН, розтавання криги на полюсах може призвести до підвищення рівня світового океану на понад півметра у наступні 90 років. Для розташованих в океані на південь від Індії Мальдівських островів це може означати смертний вирок. Архіпелаг нараховує понад 1000 островів, на 200 з них живуть люди.

Штучний острів

Гір чи пагорбів на островах немає. Найвища точка – півтора метри над рівнем океану. Тому страх перед майбутнім постійно присутній, каже президент Мальдівської держави Мохамед Нашид. «Звичайно, ми занепокоєні – ми всі загинемо!», - каже він. За словами президента, люди хвилюються, що стає дедалі менше риби, що закінчує питна вода, що колись їм доведеться залишити острови, бо вода вимиває берег.

Malediven Hulahendoo Sandsäcke

Мішки з піском мають захищати від хвиль

Але сидіти й чекати мешканці Мальдів не збираються. У кількох кілометрах від столиці уже кілька років будуть штучний острів. На площі в два квадратних кілометри було насипано кораловий пил та пісок. Цей острів на один метр вищий за решту та захищений бетонними стінами. Будівництво коштувало 10 мільйонів доларів. Тут уже живуть три тисячі людей, їх має стати в десять разів більше. На острові вже є лікарня, школа, магазини та мечеть. Абдулла Асван живут там уже рік. Перед тим він з батьками був змушений залишити один із Мальдівських островів, бо родина перестала себе там почувати в безпеці. «Пісок на березі був частково змитий водою. Дім моїх батьків стояв близько води, - розповідає 21-річний юнак. – Але тепер хвилі дістають аж до стін будинку».

Мешканців Мальдівів та експертів непокоїть не лише підйом рівня води, а також її потепління. До кінця ХХІ століття Індійський океан може потеплішати на 1-3 градуси Цельсія. Це означає, що в морі почастішають небезпечні циклони, каже Ганс-Георг Боле, географ з Боннського університету. «Підвищення температури моря вивільніть нову енергію, тому тропічні шторми будуть особливо потужними. Для Мальдівських островів це – особлива небезпека», - каже професор.

Завтра – Мальдіви, післязавтра – Лондон

Malediven Präsident Nasheed

Мальдівський президент Нашид

Наприкінці року представники держав світу зустрінуться в мексиканському Канкуні на саміті з питань глобальної зміни клімату. Після провалу попереднього саміту в Копенгагені, вони знову намагатимуться домовитися про зменшення викидів в атмосферу парникових газів, що призводять до глобального потепління. Їхня мета – зробити так, щоб температура на планеті не піднялася в середньому вище двох градусів.

Мальдіви це не врятує, але президент острівної держави Мохамед Нашид залишається оптимістом. Він каже, що за бажання з глобальним потеплінням можна впоратися. Інакше, каже він, якщо завтра зникнуть Мальдіви, післязавтра настане черга Лондона та Нью-Йорка.

Автор: Сюзанне Ґюнтер / Роман Гончаренко
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM