Попри побоювання, українська мова зі шкіл Донеччини ще не зникла | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 05.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Попри побоювання, українська мова зі шкіл Донеччини ще не зникла

Україномовна громадськість Донеччини висловлює побоювання щодо витіснення української мови з освіти. Водночас в обласному управлінні освіти заспокоюють.

Напередодні нового навчального року український клас однієї з гімназій Донецька ледь не спіткала доля трьох україномовних шкіл, ліквідованих минулого року за рішенням суду під час оптимізації навчальних закладів. Інцидент довкола ймовірного закриття класу викликав величезний резонанс в ЗМІ. Керівництво гімназії під час спілкування з Deutsche Welle спростувало будь-які наміри щодо закриття україномовного класу, а побоювання батьків та заяви в пресі назвали «перестраховуванням».

Так само і голова обласного управління освіти Юрій Соловйов запевняє, що влада робить все, щоб на Донеччині повністю задовольнялися всі потреби батьків та школярів у вивченні мов. За даними, які навів керівник управління освіти, 48,6 % дітей області навчаються українською мовою. 51,4% школярів перебувають у класах з російською мовою навчання, що відповідає національному складу регіону. Крім того, у дітей є можливість вивчати інші мови. І закон про мовну політику чогось нового в систему освіти не принесе, запевняє посадовець. «У зв’язку з ухваленням мовного закону чи надання російській мові статусу регіональної ніякого шквалу заяв від батьків щодо зміни мови навчання до управління не надходило. Перш за все, це пов’язано з тим, що як такого «мовного питання» у школах Донеччини не існує», - сказав Соловйов в інтерв'ю Deutsche Welle. Він додав, що всі школи працюють відповідно до навчальних програм, затверджених міністерством освіти.

У Донецьку вже були протести через мовний закон

У Донецьку вже були протести через мовний закон

"Утримати українську мову в школі"

Упродовж минулих двох десятиліть політичний баланс в державі давав можливість «утримувати» українську мову в школах та в університетах і дозволяв їй існувати в освіті Донеччини, а також певною мірою в державних установах, зауважує директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень. Але новий мовний закон цей баланс підриває, тому наразі загроза витіснення української мови є абсолютно реальною, - сказав він в інтерв'ю Deutsche Welle. На думку науковця, це стосується в першу чергу системи освіти. «Які б заспокійливі декларації не надходили від виконавчої влади, можна однозначно стверджувати, що проблема матиме дуже тяжкі наслідки - як для фахівців, так і для учнів», - прогнозує науковець. На його думку, позиція витискання українською мови в системі освіти стає негативною тенденцією, яка вже неодноразово створювала конфліктні ситуації в навчальних закладах. Як приклад він наводить закриття україномовних шкіл під час так званої оптимізації, коли такі кроки аргументувалися економічною доцільністю.

У ЗМІ час від часу з’являються дані, що в окремих навчальних закладах найбільш «завзяті» адміністратори від освіти трактують мовний закон саме як підставу для можливого скорочення кількості уроків українською мови, каже експерт. Якщо ситуація набуває широкого резонансу в ЗМІ, можливо, що вона може завершитися рішенням на користь української мови, але у випадках, коли не буде громадського спостереження, утисків українським школам не уникнути, переконаний Кіпень.

Статистика та реалії

За статистикою, яку дає управління освіти Донецької області, ситуація з україномовними класами виглядає цілком непогано. Але реалії дещо інші, частина шкіл, які вважаються україномовними, фактично залишаються російськомовними, зазначає Кіпень. «Це узаконене фарисейство було і раніше. Зараз подібні «фігові листочки» будуть зриватися», - каже науковець, прогнозуючи подальшу русифікацію освітнього простору України. Водночас ситуація у вищих навчальних закладах, на його думку, нічим не краща, а подекуди навіть ще гірша, ніж в системі середньої освіти: «Можна впевнено говорити, що мовні новації влади вбивають мотивацію щодо необхідності вивчення українською мови у дуже значної частини молодих людей».

За словами головного редактора обласної україномовної газети «Донеччина» Ігора Зоца, у зв’язку з ухваленням закону про мовну політику в редакцію надходили листи від учителів із певним занепокоєнням щодо їхнього майбутнього. «Хочеться вірити, що цей закон має короткострокову передвиборну мету. Все ж таки залишаються сподівання, що він не порушить ту толерантну мовну атмосферу, яка сформувалася в Донецьку», - сподівається журналіст.

Доля української мови хвилює чимало людей на Донеччині

Доля української мови хвилює чимало людей на Донеччині

«Я щаслива, що можу спілкуватися українською»

Як приклад на підтвердження його слів можна було б назвати відкриття у центрі Донецька філіалу львівської шоколадної крамниці – кав'ярні, поки що єдиної в місті, де спілкування з гостями відбувається тільки українською. «Одна з головних вимог при влаштуванні сюди на роботу - спілкування українською мовою з відвідувачами», - розповіла Deutsche Welle студентка Юлія Ковальова. «Мені пощастило, я дуже хотіла, щоб українська мова стала частиною моєї роботи. І раптом, зовсім випадково, я знайшла в Донецьку таке місце. Я і здивувалася, і водночас зраділа, що саме українською доведеться спілкуватися з відвідувачами. І якщо вони відповідають теж українською, здається, що це найрідніші для мене люди»,- тішиться студентка.