1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Політичну кризу в Україні врегульовано?

Українська політика багата на несподіванки. Це засвідчив і вчорашній день, коли Верховна Рада проголосувала за конституційну реформу та за внесення змін до закону про вибори президента. Реакція західних політиків та експертів на рішення українського парламенту в цілому була позитивною. Водночас українські політологи налаштовані менш оптимістично.

Держсекретар США Колін Пауелл привітав ухвалені реформи. Схвально відгукнувся і уповноважений Європейського союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав”єр Солана. Він заявив, що тепер розчищено шлях до вільних та чесних виборів. Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер також привітав компромісне рішення, що допомогло відвернути подальше загострення ситуації. Глава німецького зовнішньополітичного відомства наголосив, що знайти вихід з кризи вдалося не в останню чергу завдяки міжнародним посередникам. ”Велику повагу заслуговує також український народ, який упродовж багатотижневих протестів продемонстрував свою громадську свідомість та велику відповідальність”, - наголосив Фішер.

Західні політики переконані, що рішення, ухвалене Верховною Радою, свідчить про консолідацію українського суспільства. В інтерв”ю ”Німецькій хвилі” представник фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, член німецько-української міжпарламентської групи Манфред Ґрунд сказав:

”Дуже важливо, що політичну кризу вдалося врегулювати за допомогою нинішнього парламенту та чинного президента. Це більше, ніж те, на що можна було сподіватися після всіх тих пробем, які мали місце минулими днями. Мене вразило також, що за реформу та зміни до виборчого законодавства проголосувала така велика кількість депутатів також із східних регіонів. Це свідчить, що Україна зовсім не є розколотою країною. Я вітаю, що ця держава тепер просувається в напрямку парламентської демократії. Це, якщо хочете, - ключ для зближення з Європейським союзом.”

Манфред Ґрунд наголосив, що зближення України з ЄС зовсім не означатиме віддалення України від Росії. ”Вже з економічних причин це не можливо”, - сказав Ґрунд. Коротко нагадаємо, про які зміни до Конституції та закону про вибори йдеться. Слово моїй колезі Тетяні Карпенко:

"Виборчим комісіями не дозволятиметься видавати відкріпних посвідчень більше, ніж піввідсотка від кількості зареєстрованих тут виборців. У паспорті ставитиметься відмітка про видачу відкріпного посвідчення та його номер. Голосувати поза виборчою дільницею зможуть лише інваліди першої групи, які не здатні самостійно пересуватися, та нададуть відповідну довіку. Голова та секретар дільничої комісії зможуть навіть в день голосування виправляти незначні помилки у списках виборців, наприклад у прізвищах та адресах. Що ж до внесення змін до Конституції, то тут Україна має перетворитися на парламентсько-президентську республіку. Це означає, що певні функції президента перебирає парламент. Коаліція депутатських фракцій формуватиме уряд. Верховна Рада отримає право призначати – прем”єр-міністра, міністра оборони та закордонних справ за поданням президента, та інших членів кабміну за поданням глави уряду. У разі дострокового припинення повноважень президента, його обов”язки виконуватиме голова Верховної Ради. Парламент обиратиметься не на 4, а на 5 років, а вибори депутатів відбуватимуться на пропорційній основі."

Додам, що політична реформа має вступити в силу першого вересня наступного року, якщо до цього часу парламентарі ухвалять конституційні зміни, які стосуються реформування системи місцевого самоврядування. В іншому випадку закон автоматично набуває чинності першого січня 2006-го року.

Чи можна назвати рішення українського парламенту справді компромісом? З цим запитанням ми звернулися до берлінського політолога Александра Отта:

”Ухвалені сьогодні рішення я б назвав історичним компромісом між владою та опозицією. Українська політична еліта, незважаючи на свій розкол, продемонструвала, що вона здатна до компромісу. Мене вразило, що це рішення підтримало так багато депутатів - 402 з 442-х зареєстрованих. 1996-го року, коли ухвалювалася Конституція, проект Основного закону знайшов значно меншу підтримку в парламенті. Можна також сказати, що цей компроміс став успіхом для Кучми. Адже фактично він досяг своєї мети стосовно конституційної реформи.”

Частина опозиції все ж таки проголосувала проти. Чи не призведе це до розколу в її лавах?

”Важко сказати. Опозиція ніколи не могла похвалитися непорушною єдністю. До її складу входять різні сили, які переслідують різну мету. Ющенко досі показував себе політиком здатним на компроміс. Тут варто згадати, що він, перебуваючи на посаді прем”єр-міністра, непогано співпрацював з тим самим Кучмою. Говорили навіть про стосунки між ними, як про стосунки ”батька та сина”. Тимошенко відстоює більш радикальні погляди і не задовольняється компромісами. Але я думою, що Ющенко та Тимошенко й надалі зможуть співпрацювати, якщо на заваді не стане суперечка навколо розподілу посад.”

На початку передачі ми вже говорили, що українська політика багата на несподіванки. На скільки вірогідним є те, що наступний президент спробує зупинити політичну реформу?

”Згідно з Конституцією, тільки парламент має право змінювати Основний закон. Президент може тільки робити пропозиції. Я не думаю, що тепер парламент підтримає пропозиції, спрямовані на обмеження його функцій. Але я думаю, що й Ющенко, якщо його оберуть президентом, навряд чи стане домагатися перегляду ухваленого вчора рішення. Крім того, його найтіснішим союзником - крім Тимошенко - нині виступає лідер соціалістів Олександр Мороз, який є палким прихильником саме парламентської демократії."

Таким чином Україна нарешті виходить на демократичний шлях розвитку?

”На мою думку, парламентська демократія більше підходить для України, ніж президентська форма правління. Зосередження такої кількості повноважень в одних руках, як це сталося за Кучми, часто призводило до зловживання владою. Тепер можливостей для зловживання буде менше, оскільки повноваження рівномірніше розподілятимуться між гілками влади. Парламентські фракції, які конкурують між собою, стежитимуть, щоб такого зловживання не було. Крім того, парламентсько-президентська система більше відповідає стандартам Європейського союзу. Росія в цьому питанні пішла зовсім іншим шляхом. Таким чином, виходячи на парламентський шлях, Україна віддаляється і від Росії. Натомість Росія і Білорусь рухаються в напрямку президентських ”демократій”, або якщо хочете - президентських диктатур.”

Водночас українські політологи менш оптимістично оцінюють рішення, ухвалені Верховною Радою, і передрікають подальші політичні баталії. Такі прогнози базуються на тому факті, що український парламент на половину сформовано за мажоритарною системою виборів. З експертами в Києві говорила наш кореспондент Олена Гмирянська:

”Критичний компроміс, на який погодився Віктор Ющенко та фракція ”Наша Україна” у вигляді затвердження політичної реформи, на думку українських політологів, може обернутися реваншем чинної влади та її оточення. Професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” висловив впевненість, що навіть у разі перемоги Ющенка на виборах 26 грудня, наступний рік для нього стане перевіркою на витривалість та здатність згуртувати довкола себе потужну силу у Верховній Раді. Політолог відзначає, що затвердження політичної реформи є втіленням одного з сценаріїв Леоніда Кучми, який він намагався реалізувати ще на початку року. Тому наступним кроком діючого глави держави та його соратників буде спроба створити в парламенті антиющенківську коаліцію, і восени, після введення в дію змін до Конституції, обрати свого прем”єра. На той час глава уряду набуде значно сильніших повноважень, ніж Президент. Олексій Гарань звертає увагу на те, що у нинішньому складі Верховної Ради надійними прихильниками Ющенка є лише фракції ”Наша Україна” та блоку Юлії Тимошенко. Хоча остання політична сила може змінити свої уподобання, особливо після розподілу міністерських портфелів. А більшість фракцій тяжіє до чинної влади і свідченням тому було існування пропрезидентської більшості. Тим часом шеф-редактор журналу політична думка Володимир Полохало називає події в парламенті контрреволюцією і переконаний, що можливість скасування змін до Конституції виглядають малоймовірними як з точки процедури, так і розстановки сил у Верховні Раді. Це може статися лише за рішенням Конституційного суду, куди планує звернутися Юлія Тимошенко, яка протистояла політичній реформі. За словами аналітика політична реформа поки дозволяє говорити про збереження фінансово-промислових кланів в Україні, які намагатимуть відстояти свої позиції тепер з допомогою Верховної Ради та уряду. Щоправда, як було сказано, й нині зберігається ”патова” ситуація на кшталт тієї, що виникла після першого туру виборів, тому передбачати перемогу Ющенка, як доконаний факт, на думку аналітика, поки завчасно.”

Вірогідно, це розуміє і сам Віктор Ющенко. На мітингу в Києві він звернувся до своїх прихильників з проханням взяти активну участь у виборчій кампанії в якості спостерігачів та членів виборчих комісій. Водночас активістів він закликав залишатися в наметах в центрі Києва до дня голосування. Наметове містечко продовжує жити.

  • Дата 08.12.2004
  • Автор Олена Гмирянська, Тетяна Карпенко, Володимир Медяний
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AONA
  • Дата 08.12.2004
  • Автор Олена Гмирянська, Тетяна Карпенко, Володимир Медяний
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AONA