1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Політична сатира в Німеччині: „Наші політики мають почуття гумору!”

Німці люблять покепкувати з власних політиків, а часто і з самих себе. Традиція політичної сатири в Німеччині є унікальною для Західної Європи.

default

Минулого року політичний Берлін жив пародією і насміятися можна було донесхочу. Політика дійсно була багата на події: низка гучних поразок минулого червоно-зеленого уряду та кількість безробітних в Німеччині підпиляли ніжки стільця екс-канцлера Ґерхарда Шредера. Після ініційованих ним же самим дострокових виборів до Бундестагу політичний дует Шредера та лідера „зелених” Йошки Фішера розколовся, а до влади вперше за історію ФРН прийшла жінка. І ось тепер актори театру політичної сатири театру „Дістель” зазирають в очі глядачам із перших рядів і намагаються разом вгадати – що ж на них чекає:

Думаєте, Меркель протримається довго?

Аякже. Вона ж вчилася у Гельмута Коля!

Так після 16 вересня і починаєш сумувати за Шредером

З ним було теж не найкраще

Найкраще було під Хонекером!

Ой, та це ви несерйозно!

Цілком! Тоді принаймні були сподівання, що хоч щось зміниться!

Цього разу актори представили на розсуд глядачам новорічне пісенне попурі, переспівавши кілька десятків найпопулярніших німецьких та світових хітів. Йдеться тут і про бідного німецького безробітного, який вже кілька років чекає вдома на дзвінок від потенційного роботодавця, і про Ґергарда Шредера, якому так важко давалося прощання зі зручним кріслом канцлера. Повеселилися актори і над темою західних і східних німців “осі-весі”, зіграли пародію на гордих баварців, що всі як один, від продавця газет до високопосадовця, переконані у своїй особливості.

Особливим успіхом у глядачів користується пародія на нового федерального канцлера Анґелу Меркель. У ній Меркель нібито зізнається, що найголовніше – це те, що вона нарешті дісталася владного керма, а з конкретикою урядової програми громадянам доведеться зачекати. Чи довго – вона не знає... Акторка тільки робить типову для нинішнього голови уряду невеселу, ніби гидливу гримасу – сміх у залі не стихає ще довго.

Марія Брьоміг, що грає пародію на Анґелу Меркель каже, що якби раптово побачила канцлера серед публіки, то не збентежилася б:

Я думаю, у неї є почуття гумору. Дійсно. Так? А ви як вважаєте? Ти ні?

Її колега Даґмар Єґер іншої точки зору:

Я не думаю, що вона має почуття гумору. І взагалі політики просто так не приходять. Вони посилають перед цим когось із своїх людей для перевірки. Просто наосліп вони не прийдуть. До того ж вони занадто зайняті.

Утім, дехто з політиків таки наважується долучитися до глядачів театру політичної сатири. Про це свідчать фотографії в фойє театру. На них, зокрема, мер Берліна Клаус Воверайт або колишній президент Бундестагу Вольфґанґ Тірзе.

“Дістель” веселить публіку вже понад 50 років. Як не дивно, політична сатира існувала навіть за у соціалістичній Східній Німеччині. Розповідає Даґмар Єґер:

Німеччина має величезну традицію політичної сатири. Ось ми кілька років тому святкували сторіччя політичного кабаре. Цього немає в жодній іншій країні, у Великобританії, Франції. Можливо тому, що ми, німці, постійно жаліємося і постійно всім незадоволені.

Розквіт культури політичного кабаре акторка пояснює не тільки німецьким характером, але і рівнем демократії в країні. А ще, додає вона, історично німцям часто доводилося переосмислювати свою роль, як це було після двох світових воєн або після падіння берлінської стіни. Тому історія навчила їх дивитися на себе з критичною іронією.

Робота змушує акторів бути політично підкованими та завжди слідкувати за найсвіжішими новинами. Після короткої розмови під час антракту, повертаючись на сцену, один з виконавців встигає поцікавитися: „А як там в Україні з газом? Вистачить?”.