1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Політична монополія ФАТХ залишилася в минулому

Головною темою коментарів у європейській пресі залишаються вибори в Палестинській автономії. Крім того, видання розмірковують над рішенням компанії Google запровадити цензуру в китайській версії пошукової машини. Оцінюючи перебіг голосування в Палестині, газета Stuttgarter Nachrichten пише:

„Мало хто з оглядачів передбачав, що попри слабкий адміністративний апарат палестинці зможуть на такому високому рівні організувати вибори. Голосування відбулося без суттєвих інцидентів, на виборчих дільницях панувала цілковита дисципліна. Отже, палестинці здатні сприймати демократичні норми. Це є сигналом насамперед на адресу ізраїльтян”, - зазначає Stuttgarter Nachrichten.

Газета Rheinische Post звертає увагу на значення перемоги радикальної партії ХАМАС для мирного процесу в регіоні:

„Парламентські вибори в Палестині докорінно змінюють ситуацію на Близькому Сході. Політична монополія партії ФАТХ залишилася в минулому. На зміну їй приходить рух ХАМАС, політичним кредо якого є знищення держави Ізраїль. Уже багато років це угруповання організовує криваві теракти проти мирних ізраїльтян. Дискусія всередині ХАМАС буде непростою, тому складно прогнозувати, чи зможе цей рух стати на конструктивний шлях”, - читаємо в Rheinische Post.

Результати виборів можуть спричинити несподіваний розвиток відносин між Палестиною та Ізраїлем, припускає французька газета France de la Manche:

„Аби перейти від мови терору до мови дипломатії, ХАМАС мав спершу отримати легітимацію через виборців. Тобто для початку переговорів з Ізраїлем цей рух мав долучитися до формування уряду Палестинської автономії. Рано чи пізно радикалам доведеться визнати Ізраїль, як це колись зробила партія ФАТХ на чолі з Ясиром Арафатом. Це в свою чергу є передумовою для визнання міжнародною спільнотою палестинського уряду, сформованого представниками ХАМАС”, - вважає France de la Manche.

Австрійська газета Kurier проводить історичні паралелі:

„Нинішня ситуація нагадує 70-і роки ХХ-го століття, коли партію ФАТХ усі називали терористичною організацією і ще довго відмовлялися вести з нею будь-які переговори. Однак реальна політика вимагає діалогу. Як колись ФАТХ, так тепер і ХАМАС муситиме пройти шлях змін - парламентська робота вимагає відповідальності. Зрештою окремі представники цього радикального руху на місцевому рівні вже не раз демонстрували готовність до співпраці з ізраїльтянами для вирішення соціальних проблем. Питання нині полягає головним чином у тому, чи стане ХАМАС роззброювати своїх прибічників, або, приміром, інтегрує їх у місцеві поліцейські загони. Якщо новий радикальний уряд відмовиться від роззброєння, він свідомо обере шлях самоізоляції. Зрештою нездатність до компромісів може дати палестинцям замість власної держави громадянську війну між озброєними прибічниками ФАТХ і ХАМАС”, - прогнозує газета Kurier.

До іншої теми. У європейській пресі цими днями чимало критичних відгуків про компроміс між американською компанією Google та урядом Китаю. Річ у тім, що для того, аби отримати доступ на привабливий китайський ринок Інтернету, власники найбільш популярної у світі пошукової машини погодилися запровадити цензуру. Шведська газета Svenska Dagbladet, зокрема, пише:

„Тепер також Google належить до тих підприємств, які за великі гроші підкоряються китайській цензурі. Безперечно, на цьому можна непогано заробити. Однак те, що нині відбувається, зашкодить репутації медійних підприємств. Інтернет дотепер був синонімом свободи. Такі символи свободи слова, як Google чи Yahoo, не мають права ставати прислужниками тих режимів, що мають на меті пригноблювати свободу в мережі Інтернет. Той, хто надає так звані „фільтри” режимам, які не визнають альтернативної точки зору, тим самим доводить, що свобода слова не є непідкупною“.

Нідерландська газета De Volkskrant приєднується до критики:

„На свій захист Google заявляє, що в інших частинах світу пошукові машини пристосовуються до місцевих умов. Так, наприклад, німецькі користувачі не мають доступу до веб-сторінок, які не визнають історичний факт Голокосту. Однак прогинання перед могутньою китайською державою матиме дещо інші наслідки, ніж невеликі етичні табу для пошукових машин на Заході. Шокує той факт, що саме та компанія, яка мала би надавати доступ до Інтернету новим користувачам, цього не робитиме з чисто комерційних міркувань. Дивує інертність великих концернів та їхня готовність схилятися перед фінансовими спокусами Китаю. Через грандіозні шанси, які пропонує ринок Китаю, жодне підприємство не наважується виступити на підтримку права на свободу думки“, - констатує De Volkskrant.

Огляд преси підготували Христина Осташевська та Євген Тейзе