Поляки допоможуть білорусам зберегти пам′ять про новітню історію | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Поляки допоможуть білорусам зберегти пам'ять про новітню історію

Варшавський неурядовий центр "Карта" виступив з ідеєю створення Міжнародного архіву новітньої історії Білорусі у вигнанні.

Варшавська неурядова організація Центр "Карта" розпочала збір документів про новітню історію країн Центральної та Східної Європи ще в січні 1982 року - під час військового стану та репресій в соціалістичній Польщі. Тепер поляки хочуть допомогти білорусам зберегти пам'ять про події минулого і нинішнього століть, які білоруський режим воліє забути.

Зберегти паперові свідчення часу

Як розповіли польські ініціатори проекту, мета створення Міжнародного архіву новітньої історії Білорусії у Варшаві – збір і архівування матеріалів у єдиному центрі, який нині неможливо заснувати на території Білорусі. Адже влада країни не підтримує дослідження, які не вкладаються в рамки офіційної історії.

Матей Вирва

Матей Вирва

"Ми будемо збирати документи, які нині припадають пилом на горищах або лежать у шафах, аби не втратити важливі свідчення часу, що минає", - каже координатор проекту Матей Вирва. Ця ідея вже знайшла підтримку білорусів і білоруської діаспори в Польщі та інших країнах. Центр "Карта" сподівається на допомогу всіх, хто хоче посприяти створенню незалежного білоруського інституту народної пам'яті.

За словами координатора проекту, на сайті "Карти" відкриють сторінку бібліотеки з архівною документацією про Білорусь в електронному вигляді і списком зібраних матеріалів. Оригінали документів передадуть до Мінська тоді, коли ситуація зміниться на краще і країна стане демократичною, підкреслив Матей Вирва.

Наука з присмаком пропаганди

"Історія - це наука, що має досліджувати всі історичні події", - упевнений Алесь Кравцевич, доктор історичних наук, білоруський історик, який нині працює в Польщі. Це в нинішній Білорусії неможливо, як і неможливо зібрати архіви та свідчення, які не відповідають державній ідеології.

Тому експерт позитивно оцінює ідею створення архіву за кордоном, де матеріали з новітньої історії Білорусі будуть збиратися "незалежно від їхнього політичного звучання". "Теперішня білоруська влада схильна обманювати, знищувати деякі документи, забороняти неугодні книги, як це було, наприклад, з підручником "Гродноведение", - підкреслив експерт.

Поліція розганяє демонстрантів у Мінську, грудень 2010

Поліція розганяє демонстрантів у Мінську, грудень 2010

Архів у вигнанні

Кравцевич заявив про наявність серйозних проблем у викладанні історичних наук. Каже, що з білоруських вузів виганяють професіоналів і залишають тільки лояльних викладачів. Гродненський університет, наприклад, навіть не виписує для студентів-істориків найстарішу білоруськомовну газету "Наша Нива" - тільки тому, що та знаходиться в немилості влади. Історик пригадує: в Польщі в роки військового стану до Білостоцького університету приносили й офіційні, й підпільні видання опозиційного руху "Солідарність".

Один з авторів "Гродноведения", доктор історичних наук В'ячеслав Швед, якого разом з іншими викладачами буквально витіснили з Гродненського університету, також вітає збір документів, адже розуміє: через ідеологічну невідповідність ті не можуть зберігатися в офіційних архівах Білорусі.

На необхідність збереження документальних свідчень новітньої історії вказує і голова Білоруського добровільного товариства охорони пам’ятників історії і культури Антон Астаповіч. Водночас він нагадує: відповідно до законодавства, документи зареєстрованих опозиційних партій і рухів все ж таки зберігаються в Національному архіві Республіки Білорусь, як і багато інших документів, навіть якщо вони не відповідають офіційному трактуванню історії.

Шанс на майбутнє

А В'ячеслав Швед пропонує в рамках проекту "Міжнародний архів Білорусі" у Варшаві збирати і зберігати не тільки самі документи, але й їхні копії, а також джерела, як це, наприклад, зробили у віртуальному Музеї історії євреїв в Ізраїлі.

Головне в ідеї польських істориків – це шанс на те, що багато історичних свідчень не пропадуть з часом. Експерти сподіваються, що коли-небудь зібрання матеріалів - як офіційних, так і незалежних архівістів - будуть об'єднані в єдиний архів, на основі якого можна буде вивчати історію новітньої Білорусі.