1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Польський дипломат: не підписуючи Угоди про асоціацію, караємо все суспільство

Польща хоче, щоби Угоду про асоціацію сприймали як угоду з усім українським суспільством, а не з урядом. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Єжи Помяновський в інтерв'ю DW.

Заступника міністра закордонних справ Польщі Єжи Помяновського у січні обрали виконавчим директором Європейського фонду підтримки демократії (EED). Новостворений фонд, до президіуму котрого увійшли зокрема європарламентарії Ельмар Брок (Європейська народна партія) та Александр Ламбсдорфф (ліберали), зараз має у своєму активі близько 17 мільйонів євро. Гроші планується  спрямувати на підтримку демократичних рухів у сусідніх із ЄС країнах - у тому числі в Україні. Про те, хто саме зможе скористатися фінансовою допомогою фонду, та про перспективи підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС польський дипломат розповів в інтерв'ю DW.

Deutsche Welle: Чого очікує Польща від саміту Україна - ЄС, який відбудеться 25 лютого в Брюсселі?

Єжи Помяновський: Польща традиційно є активним адвокатом європейського вибору України. Проте ми завжди підкреслюємо, що це вибір України. Ми розуміємо застереження, які мають багато європейських урядів щодо України, коли йдеться про виконання основних вимог для зближення країни з Європою. Ми би хотіли, аби Україна ще краще виконувала ці зобов'язання. Рада ЄС визначила 19 основних елементів, котрі мусять бути виконаними. Ми знаємо, що українська сторона хоче говорити про це і прагне виконати якнайбільше із цих пунктів. Я глибоко переконаний, що це можливо.

Єжи Помяновський

Єжи Помяновський

Подальше наближення України до Європи - це не просто питання необхідності, це в певному сенсі доля України. Адже насправді немає іншої дороги. Це єдиний напрямок, який дає Україні історичний шанс. Усі вагання, елементи торгування  - з історичної перспективи повністю неправильні.

Чи готові європейські країни, зокрема Польща і Німеччина, виробити спільну позицію щодо України?

У багатьох аспектах ця позиція спільна. Різниця полягає радше в підході: фокусуватися на позитивних чи негативних питаннях. Ми хочемо бачити позитивні елементи в українському виборі, а не шукати того, що ускладнює (наближення України до ЄС - Ред.). Проте стратегія стосовно України буде європейською, вона буде вироблена за участі усіх партнерів.

Чи підпишуть Угоду про асоціацію з Україною у листопаді 2013 року на саміті Східного партнерства у Вільнюсі, якщо Юлія Тимошенко та Юрій Луценко усе ще перебуватимуть за ґратами? Яка Ваша оцінка?

Це дуже важлива проблема, яку порушують багато країн. Нам видається, що Угода про асоціацію підписується не з конкретним українським урядом, а з усім українським суспільством - яке на сьогодні репрезентує цей уряд. Ми не можемо непідписанням цієї Угоди карати ціле суспільство, віддаляючи його від Європи. Для Польщі підпис під Угодою про асоціацію є жестом для усього суспільства, а не лише для нинішнього уряду.

Між Україною та Росією відбувається чергова суперечка у газовій сфері. Чи не повинен, на Вашу думку, ЄС мати більш чітку позицію у цьому конфлікті?

ЄС має у цьому питанні досить чітку позицію. "Третій енергетичний пакет" - це пропозиція дуже конкретних правових рішень, як і моніторингу контрактів. Для України ця допомога має величезне значення. Російські енергетичні концерни щораз частіше піддаються механізмам арбітражу. Тобто - цей метод є ефективним, просто треба більше ним користуватися.

Ви очолили Європейський фонд підтримки демократії. Якою буде його діяльність в Україні та Білорусі?

Україна і Білорусь - це дуже різні контексти для діяльності EED. У випадку Білорусі маємо справу зі ситуацією, коли режим обмежує функціонування громадянського суспільства. Українська влада натомість декларує певну підтримку як демократичного процесу, так і свободи слова, свободи сумління, верховенства права. Можемо мати застереження, чи до цього мають достатню повагу. Але принаймні на декларативному рівні ці елементи представлені. Тому громадянське суспільство може діяти легально в межах українського права.

Аналізуючи механізми, якими послуговується Європа, аби підтримувати демократичні прагнення груп та народів, ми побачили певні прогалини. Наприклад, є обмежені можливості фінансування незареєстрованих громадських груп, які переслідують певну політичну мету. Мало уваги приділяється лідерам, які з'являються. EED опікуватиметься тими, хто перебуває у фазі виникнення. Уже діючі групи мають доступ до багатьох існуючих механізмів фінансування, у тому числі у межах ініціативи "Східного партнерства". Натомість є багато нових груп, які хотіли би розпочати активну діяльність, проте не знають, де взяти для цього кошти. В Україні вони будуть для нас найцікавішими партнерами. Ми маємо можливість запропонувати їм кошти для початку діяльності. А згодом, вже маючи збудовані структури, вони зможуть звернутися за підтримкою до більших фондів.

Наскільки досвід самої Польщі у боротьбі за демократію може слугувати моделлю для демократичних рухів?

Демократію не можна експортувати чи нав'язати. Демократію можна лише підтримати - тоді, коли вона народжується у думках та справах людей, котрі хочуть у цій країні запровадити такі цінності і таку систему. З іншого боку, вона не може жити в ізоляції. Так як Польща сьогодні хоче, аби Білорусь була демократичною, так само Греція, Італія або Іспанія хочуть, аби цілий Середземноморський басейн був демократичним. Тому що сусідувати з диктатурою дуже важко. Демократія повинна розширюватися.

Польщі ніхто не нав'язав демократію - ми її хотіли. Можливо, на першій фазі боротьби за демократичні цінності ті, хто це робив, були в меншості. Поки ми не побачили міці руху "Солідарність" - що демократії прагне не маленька групка опозиціонерів, а десять мільйонів людей. Цей досвід уповноважує нас запитати наших сусідів на Півдні і на Сході - чи хочете демократії? Чи хочете нашої допомоги? Якщо хочете - то отримаєте її.