Покоління Facebook йде у політику | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.02.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Покоління Facebook йде у політику

Нове покоління політиків не може уявити спілкування з виборцями без інтернету. Соціальні мережі, сподіваються молоді депутати, допоможуть подолати інформаційну прірву між політиками та виборцями.

default

Депутати Європарламенту дедалі частіше пишуть на Facebook прямо на засіданнях

У Європейському парламенті днями відбулася серія семінарів для всіх народних обранців, які хотіли би активніше спілкуватися з виборцями через соціальні мережі в інтернеті. Зокрема, на запрошення наймолодшого євродепутата від Франції Даміена Абада, майстер-клас для євродепутатів провів головний піар-менеджер європейського представництва Facebook. Ця соціальна мережа для євродепутатів - не новинка. Більше половини з них вже мають свої акаунти, загальна чисельність «друзів» депутатів Європарламенту незабаром сягне мільйона. Однак Даміен Абад зауважив, що для більшості політиків акаунт у соціальних мережах – це радше данина моді. На практиці сторінки на Facebook або Twitter використовуються суто формально, там публікуються лінки на програмні статті або анонсуються якісь політичні акції.

Депутат 2.0

Französischer Europaabgeordneter Damien Abad ,auf dem Bild in der Mitte, Initiator von Social Media-Workshops für die Abgeordneten.

Даміен Абад (по центру) поділився з колегами досвідом

30-річний Абад закликає колег використовувати соціальні мережі за призначенням, а саме – для спілкування з виборцями. Молодий політик каже, що сьогодні не може уявити свою роботу без Facebook, Twitter i кo. «Між громадянами, обраними ними політиками та європейськими інституціями існує глибока інформаційна прірва. Саме тому ми започаткували ініціативу MEP 2.0 (євродепутат 2.0). Наша мета – зробити спілкування політиків, виборців та єврочиновників менш формальним. Сьогодні чимало громадян не розуміють ролі, яку відіграють європарламентарії. Через особисту присутність політиків у соціальних мережах вони стають більш відкритими», - сказав Даміен Абад в інтерв’ю Deutsche Welle.

Teilnehmer des Workshops MEP 2.0 26.01.2011 Facebook

На семінар по Facebook i co. прийшли депутати з усіх без винятку фракцій

Євродепутат проводить на Facebook до двох годин на день. У цій соціальній мережі у нього вже майже п’ять тисяч «друзів». Головне для Абада – не публікація якихось програмних статей або прес-релізів, а особисте спілкування. «Можна постити повідомлення за допомогою мобільного телефону прямо із засідання комісії або пленарного засідання парламенту. Час від часу, якщо відбуваються важливі дебати, я повідомляю про те, що відбувається прямо із засідання і всі мої друзі одразу дізнаються «що до чого», - розповідає політик.

Верховна Рада виходить на Facebook і ко.

Facebook-Seite der ukrainischen Politikerin Lesya Orobets Facebook

У Лесі Оробець більше чотирьох тисяч "друзів" на Фейсбук

Тримає своїх виборців «у курсі подій» і депутат Верховної Ради Леся Оробець. Як і Абад, вона – одна з наймолодших парламентаріїв. 28-річна політик від опозиційної фракції НУНС під час засідань завжди тримає напоготові свій мобільний, аби негайно повідомити понад чотири тисячі своїх «друзів» на Facebook та Twitter про те, що відбувається у Раді. «Я не голосуватиму за зміни до конституції», - лаконічно написала Оробець про свою позицію за лічені хвилини до принципового голосування у вівторок, 1 лютого, коли депутати подовжили собі термін повноважень. Депутат каже, що повідомляє у соцмережах про свою позицію перед кожним принциповим голосуванням.

«Я переконана, що найадекватніші політичні рішення можуть прийняти лише ті, хто здатен підписатись під кожним своїм словом. Кулуарщина, якою славилася українська політика останні два десятиліття, приносила лише біду. Лише публічно прийняте політиками і зрозуміле для виборців рішення може принести країні користь», - переконана депутат.

До години на день

Ukraine Abstimmung Schwarzmeerflotte Parlament

Дейкі події у Верховній Раді варто викладати в інтернет як відео - без коментарів

Коли немає можливості особисто написати на Facebook чи Twitter, диктує повідомлення своєму помічнику по телефону, зізнається Леся Оробець. За її словами, для спілкування з інтернет-аудиторією щодня витрачає від 30 хвилин до години. Спілкування у соціальних мережах вона розуміє як один зі своїх депутатських обов’язків. «Я стараюсь вдома у соцмережі не виходити. У мене двоє малесеньких дітей. Якщо я ще вдома сидітиму у мережі, боюся, я загублю свою сім’ю. Знаходжу час по дорозі на роботу і з роботи, або під час засідань, конференцій або якихось подій». Написати якийсь розлогий пост випадає зазвичай лише раз на день, каже Оробець. Пише їх депутат під час обідньої перерви, коли хочеться про щось розповісти докладніше.

Будучи членом комітету з питань освіти, Оробець нині активно дискутує з виборцями і політиками щодо закону про вищу освіту, ініційованого міністром Дмитром Табачником. Побувавши днями на студентській акції протесту проти цього закону, висловила на Facebook свою підтримку протестуючим. За лічені години цей пост набрав декілька десятків «лайків», на сайті Оробець розгорнулася запекла дискусія.

А хто ще на Facebook?

Утім, депутати у соцмережах в Україні поки – рідкість. Серед активних «фейсбучан» можна назвати інших опозиціонерів - віце-спікера Миколу Томенка та колегу Оробець по фракції НУНС Володимира Ар´єва. До речі, Ар`єв, теж іноді повідомляє про свої голосування. Або неголосування: перебуваючи у відрядженні у Сполучених Штатах разом зі своєю карткою для голосування депутат дізнався, що його голос якимось чином зарахували за подовження повноважень Верховної Ради. Ар´єв негайно повідомив про цей інцидент на Facebook і вимагає розслідування.

До речі, нещодавно на Facebook з´явився сайт президента Януковича. На сайті зазвичай публікуються промови глави держави. Однак особисто поспілкуватися з Януковичем у соціальній мережі неможливо - він ніколи не коментує пости. Його сторінка "подобається" 97 користувачам.

Автор: Євген Тейзе
Редактор: Роман Гончаренко

DW.COM