Позови до ЄСПЛ через Крим і Донбас: перше рішення - не панацея для Києва | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.07.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Позови до ЄСПЛ через Крим і Донбас: перше рішення - не панацея для Києва

ЄСПЛ виніс "пілотне" рішення, де не побачив відповідальності України за порушення прав людини на окупованій частині Донбасі. Але це навряд чи гарантує Києву виграш за рештою позовів від жителів "ДНР"/"ЛНР" та Криму.

Пропускний пункт на лінії зіткнення в Луганській області (архівне фото)

Пропускний пункт на лінії зіткнення в Луганській області (фото з архіву)

Днями Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив перше рішення у справі, пов'язаній із втратою Києвом контролю над частиною Донбасу. У позові  "Хлебік проти України" судді стали на бік Києва, одноголосно визнавши, що українська влада не несе відповідальності за нерозглянуту вчасно апеляційну скаргу громадянина Олександра Хлебіка. Причина - апеляційний суд не мав можливості отримати матеріали його справи з тимчасово окупованого Луганська. При цьому суд взяв до уваги зусилля, яких доклав Київ, намагаючись отримати доступ до матеріалів справи. У рішення суду, серед іншого згадується, наприклад, що українська влада зверталася за допомогою у посередництві до Міжнародного комітету Червоного Хреста, який працює на непідконтрольних Києву територіях Донбасу.

Узагальнювати не варто

Офіційний Київ сприйняв це пілотне рішення ЄСПЛ як однозначну перемогу. Зокрема, урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина заявив,  що своїм рішенням суд "фактично констатував, що Україна не може нести відповідальність за тимчасово окуповані райони Донецької та Луганської областей та відповідно за порушення прав людини на цих територіях".

У справі, яку виграла Україна, йдеться про підконтрольний сепаратистам Луганськ

У справі, яку виграла Україна, йдеться про втрату Києвом контролю над Луганськом

Проте експерти радять українській владі не вдаватися до узагальнень і не впадати в ейфорію. "Я не поспішав би говорити про те, що це рішення є визначальним для долі подальших звернень, оскільки у цьому випадку йшлося про дуже конкретні обставини - розгляд апеляції було ускладнено тому, що фізично матеріали кримінальної справи знаходилися на території, яку Україна не контролює, тож неможна стверджувати, що це рішення можна застосовувати до всіх можливих справ, пов'язаних із подіями на Донбасі", - сказав у коментарі DW професор міжнародного права, голова комітету Ради Європи із запобігання тортурам Микола Гнатовський.

Доволі скептично налаштований і директор Центру стратегічних справ Української гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало. Він вважає, що теоретичне таке ж рішення суд міг би ухвалити й у разі,  "якби матеріали кримінального провадження позивача згоріли у пожежі". "Говорити, що це рішення свідчить про те, що Україна не несе відповідальності за ситуацію на окупованих територіях, - маніпуляції", - стверджує експерт.

Кілька тисяч позовів на черзі

Експерти прогнозують, що у найближчі роки Києву варто чекати засилля рішень ЄСПЛ за скаргами від позивачів з Донбасу та Криму, бо в секретаріаті суду їх накопичилося вже чимало. Як повідомила DW співробітниця прес-cлужби ЄСПЛ Ніна Саломон, наразі на розгляді суду знаходяться майже 3700 індивідуальних позовів, пов'язаних із порушенням прав людини в Криму та військовими діями на Сході України. Вона відмовилися уточнити, з якого приводу найчастіше скаржаться на Україну жителі непідконтрольних уряду територій.

Проте, за словами Миколи Гнатовського, не складно передбачити, що ці позови "можуть стосуватися порушень цілого букету статей Європейського кодексу прав людини, починаючи від права на життя та свободу до права на справедливий суд та заборони дискримінації". "Проте найбільше позовів, очевидно, можуть стосуватися порушення права громадян на мирне володіння своєю власністю, оскільки багато людей її втратили - вона була експропрійована чи зруйнована внаслідок військових дій",  - сказав Гнатовський.  На його думку, українська влада може скоротити потік таких скарг у єдиний спосіб: створити національний механізм компенсації за втрачену власність.

Скаржитися і проти Росії

Більшість позовів від жителів анексованого Криму до ЄСПЛ зрештою стосуватимуться незаконних переслідувань, викрадень і вбивств, здійснених представниками правоохоронних органів, вважає Михайло Тарахкало. Але проти кого мають позиватися скривджені, хто винен у порушеннях прав на непідконтрольних Києву територіях? Українська влада чи влада Росії, яка поширила свої закони на територію анексованого Криму і впливає на фактичну владу самопроголошених "республік" на Донбасі?

За порушення прав людини в Криму і частині Донбасу відповідати мала б і Росія

Винною в порушенні прав людини на непідконтрольних Києву територіях в майбутньому може бути визнана і Росія, прогнозують експерти

У рішенні ЄСПЛ у справі "Хлебік проти України" вказується на те, що позивач сам звузив можливість свого виграшу, оскільки оскаржував дії лише України, проігнорувавши причетність Росії до ситуації на Донбасі. Суд посилається на резонансну справу "Ілашку проти Молдови та Росії", у якій йшлося про порушення прав людини у Придністров'ї і у якій ЄСПЛ визнав Москву винною за дії придністровської влади.  

Прецеденти були

Микола Гнатовський вважає, що якщо ЄСПЛ не змінюватиме свого підходу до подібних справ, які вже траплялися у ході конфлікту не лише у Придністров'ї, а й між Азербайджаном і Вірменією, Туреччиною та Кіпром, то "виникає мало сумнівів, що у подальших рішеннях буде розглядатися питання про відповідальність Російської Федерації за порушення прав людини на неконтрольованих Україною територіях". 

Проте не варто очікувати, що Москва буде визнаною винною одноосібно. "Україна не повинна скласти руки, (..) а має докласти усіх зусиль, щоб у будь-який спосіб захистити права осіб, які перебувають на цих територіях", - застерігає Гнатовський. Окремо він наголосив на тому, що українська влада повинна робити усе від неї залежне, аби реінтегрувати  тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей і не віддалятися від своїх громадян в Криму, адже  ці кроки ретельно вивчатимуться у ЄСПЛ у ході розгляду наступних позовів проти України. Інакше наступного разу звістки зі Страсбурга будуть для Києва менш втішними.