Поети в Україні мають ″зірковий″ статус | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 29.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Поети в Україні мають "зірковий" статус

На Заході поезію цінують хіба що літературні гурмани. В Україні шанують не лише класиків: сучасні поети тут теж мають ледь не культовий статус. Спостереження німецької журналістки Бірґіт Ґерц.

Перформанс Юрія Андруховича на фестивалі Meridian Czernowitz

Перформанс Юрія Андруховича на фестивалі Meridian Czernowitz

"Я тут поп-зірка", - каже Макс Чоллек. Це молодий німецький поет, якому тільки-но виповнилося 26. Під словом "тут" він має на увазі не рідний Берлін, а українські Чернівці. Це місто добре відоме поціновувачам лірики і під своєю німецькою назвою - Czernowitz, тобто "Черновіц" - як місце народження великих німецькомовних ліриків Пауля Целана, Рози Ауслендер та багатьох інших. "Чернівці - маленьке місто. Я не знаю, як було б у маленькому німецькому місті, але думаю, що не так", - продовжує Чоллек.

Німецький лірик мешкав у Чернівцях два місяці, отримуючи міжнародну стипендію для молодих поетів і поеток. Її заснували організатори поетичного фестивалю Meridian Czernowitz, який учетверте відбувся у вересні цього року. Перебування в Україні дозволило Чоллеку зрозуміти різницю між німцями й українцями у ставленні до поезії: "Лірику тут шанують набагато більше. Її аудиторія молода". Українська публіка дуже допитлива та схильна до натхнення, помітив Чоллек.

Успішний дует: Макс Чоллек (праворуч) та Андрій Любка (ліворуч)

Успішний дует: Макс Чоллек (праворуч) та Андрій Любка (ліворуч)

Поетам - шана

І молоді, і старші шанувальники лірики знають імена видатних поетів своєї країни - Юрія Андруховича, Сергія Жадана. Але знаними стають і молоді поети - такі, як Андрій Любка, оповідає Чоллек. "Коли я кажу, що роблю щось разом із Любкою, то навіть люди, які зовсім не займаються літературою, відповідають: вау, Андрій Любка, це пречудово. У Німеччині такого ніколи б не було", - зауважує він.

"Повага до поетів тут відчутно інша", - підтверджує данський митець Нільсен. "Ними все ще захоплюються. У Німеччині шанують, напевно, Гельдерліна й Целана, але живі поети там - тільки частина літературної сцени". Під час своїх виступів Нільсен "пірнає" в жіночу ідентичність, зодягаючи довгу сукню та розпускаючи волосся. Він співає високим голосом, акомпануючи собі на гітарі. Тексти митця політично-сатиричні, тож глядацька усмішка, тільки-но з'явившись, може застигнути на вустах, а сміх - застрягнути в горлі. Публіка поетичного фестивалю зрозуміла меседжі данця. Його проводжали зі сцени бурхливими оплесками.

Данський митець Нільсен: українці чекають від поетів важливих меседжів

Данський митець Нільсен: українці чекають від поетів важливих меседжів

"Коли я виступаю в Україні, це завжди знімають зо п'ять телеканалів. Ні в Берліні, ні в Бремені, Копенгагені чи Парижі такого не буває ніколи", - коментує Нільсен. Макс Чоллек теж тішиться, що відлуння його виступів в українських мас-медіях зовсім інакше, ніж він звик у Німеччині: "Перш за все в мене тут брали інтерв'ю телеканали, а не газети. У Берліні хоч на голові стій, чекаючи, поки приїде телебачення". Хоча поет, який стоятиме в Німеччині на голові, навряд чи когось здивує. Хіба що кілька глядачів похитають головами…

Надто рафінована німецька лірика

В Україні поети мають зовсім інше суспільне становище, ніж у країнах Заходу. Вони - щось на кшталт інтелектуальних голосів народу. "Для людей поети все ще є тими, від кого очікують чогось видатного, важливих меседжів. У Німеччині поезія дуже різноманітна, дуже рафінована. І водночас вона не має такої широкої та великої публіки, як в Україні", - спостеріг Макс Чоллек.

Панк-рокер ліричної сцени - Сергій Жадан

Панк-рокер ліричної сцени - Сергій Жадан

Приміром, під час музично-поетичного перформансу Юрія Андруховича у рамках Meridian Czernowitz зала була зайнята до останнього місця. Іншу популярну подію - Довгу ніч поезії - відвідали близько тисячі людей, які слухали вірші від пізнього вечора до чотвертої ранку. Коли хтось позіхав, то радше від утоми, а не нудьги. Адже поезії тут не просто читали наживо, а виконували, смакували, перформували. Сергія Жадана, своєрідного панк-рокера української ліричної сцени, вже на початку виступу деякі фани вітали, зірвавшись зі своїх місць.

Якщо публіка та її реакції на Сході й Заході дуже різні, то теми поезій - універсальні. Ця палітра широка: від загальнолюдського, як-то любові й ненависті, до великої політики, дискримінації, насилля. Але те, що суттєво різнить два літературні світи - способи й методи, якими митці подають теми.

"Коли я спостерігаю за Жаданом, Любкою чи Андруховичем, то відчуваю, що їхні вірші дуже наочні, експресивні, містять багато енергії. Німецька ж лірика надзвичайно рідко буває експресивною", - вважає Чоллек. "У Німеччині, як і раніше, домінує тип читання-зі-склянкою-води: ось ми сідаємо, ставимо поруч склянку з водою, розгортаємо книгу і читаємо", - пояснює він. Презентація лірики в Україні дуже далека від цього.

Аудиторія ліричної поезії в Чернівецькій філармонії

Аудиторія ліричної поезії в Чернівецькій філармонії

Зворушлива публіка

Митцю Нільсену особливо припала до душі відкритість публіки. "Це непідробна пристрасть. Коли щось добре, то вони це показують, не питаючи себе, як продемонструвати пристрасть", - каже він. За словами Нільсена, на численних фестивалях Західної Європи, США та багатьох інших країн, де він виступав, усе відбувалося зовсім інакше: "Там це сприймалося холодно і байдуже. Хоча фестивалі завжди називаються "Утопія" чи "Маніфест", на них ідеться про просування себе на ринку та кар'єру". Пошанування поетів у Східній Європі іноді видається навіть надмірним. "З іншого боку, гарно, що люди все ще вважають слово маленькою святинею", - міркує митець.

DW.COM