1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Плутоній - нова розмінна монета в конфліктах Вашингтона і Москви?

Що важливого було в угоді між Росією та США щодо плутонію, з якої виходить Москва?

Озерськ, Центр із переробки відпрацьованого ядерного пального. США і Росія мають значні суперечності щодо утилізації збройного плутонію.

Центр із переробки відпрацьованого ядерного пального в Озерську

Росія та США довгий час відокремлювали питання скорочення ядерної зброї від інших переговорних тем. Тепер ця епоха добігла кінця, написав відомий американський журнал Foreign Policy на початку цього тижня. Підтвердженням цього висновку може слугувати голосування щодо угоди про збройний плутоній зі США, яке відбулося в середу, 19 жовтня, на пленарному засіданні Держдуми. 445 депутатів підтримали законопроект про призупинення чинності міжурядової угоди зі США про утилізацію плутонію, а також протоколів до неї, який напередодні вніс президент РФ Володимир Путін. В указі президента Росії зазначено, що це зроблено "у зв'язку з докорінною зміною обставин, виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США стосовно РФ і нездатності США забезпечити виконання прийнятих зобов'язань з утилізації надлишкового збройного плутонію".

Пропозиція Путіна пролунала на початку жовтня на черговому піку зростання напруженості між Росією та США через невдалі спроби домовитися про перемир'я в Сирії. Путін у якості умови повернення до співпраці щодо плутонію висунув пакет вимог, які цього не стосуються. Це і скасування санкцій проти Росії, і скасування так званого "закону Магнітського", і скорочення частки американських солдатів у країнах НАТО в Східній Європі. Більшість аналітиків вважає малоймовірним, що Вашингтон піде назустріч вимогам Москви, а отже, підсумком стане розрив відносин із питання утилізації ядерних матеріалів. DW пояснює, яке значення має цей договір.

Навіщобулапотрібна угода: надлишки плутонію

Після припинення гонки озброєнь та розпаду СРСР обидві сторони припинили виробляти збройний плутоній. Щоправда, за роки "холодної війни" Радянський Союз і США виготовили його більш ніж достатньо: за підрахунками фахівців із Принстонського університету, Росія володіє 128 тоннами збройного плутонію, США - 88 тоннами. Для створення однієї ядерної бомби достатньо й чотирьох кілограмів цієї речовини.

1998 рік: Білл Клінтон та Борис Єльцин розпочали переговори про утилізацію плутонію

1998 рік: Білл Клінтон та Борис Єльцин розпочали переговори про утилізацію плутонію

У 1990-ті роки сторони провадили переговори про скорочення ядерних арсеналів включно з матеріалами для їхнього створення. Але якщо з ураном співробітництво було успішним - близько 500 тонн переробленого урану низького збагачення було продано з Росії до США в якості палива для місцевих АЕС, то домовитися про плутоній виявилося проблематичніше.

Угоди про утилізацію було досягнуто у 2000-му році після трьох років перемовин. Але залишалися не лише політичні, а й практичні суперечності. Головна з них - як утилізувати збройний плутоній.

Причина суперечностей: що робити з плутонієм

Експерти розробили два головні способи утилізації збройного плутонію: перетворювати його на паливо для АЕС (так зване МОКС-пальне) чи захоронити, змішавши з різними іншими речовинами. Другий спосіб теоретично залишає можливість зворотного перетворення плутонію в релевантний з військової точки зору ядерний матеріал.

Урешті-решт Росія і США у спеціальному протоколі домовилися перетворювати плутоній на МОКС-пальне. Росія побудувала завод для завантаження спецреактора Білоярської АЕС у Свердловській області. При цьому витрати на утилізацію повинні були взяти на себе США.

Самі ж Сполучені Штати відійшли від планів перетворювати плутоній на МОКС-пальне. У ядерному центрі Саванна-Рівер у штаті Південна Кароліна так і стоїть недобудований завод. І питання, як фінансувати закінчення будівництва, залишається відкритим.

Коли суперечка про плутоній ні до чого

Таким чином домовленості зірвано, хоч і не тому, що США їх порушують, не здаючи свій завод в експлуатацію, як і не тому, що думають повернути плутоній назад у ядерні заряди, упевнений відомий фахівець, голова програми "Проблеми нерозповсюдження" московського центру Карнегі Олексій Арбатов: "Просто Вашингтон ставить на перше місце фінансові й технічні міркування, а не зобов'язання з ядерного роззброєння, яке нині видається як ніколи далеким і нереальним”. Технічні й політичні суперечності про те, як краще утилізовувати плутоній, тьмяніють у порівнянні з нагальною необхідністю мінімізувати загрозу, яка від нього йде, включно з ризиком потрапляння "не в ті руки", зауважив у журналі Foreign Policy Джеффрі Льюїс, фахівець із Центру досліджень у сфері нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.

План "Б": як інакше використати угоду

Кремль віддав перевагу використанню угоди про плутоній у якості розмінної монети в актуальному порядку денному, констатують експерти. Та це лише прискорить процес згортання співпраці між Москвою та Вашингтоном у сфері ядерних озброєнь, каже Арбатов: "У 2013-му році була зупинена програма Нанна-Лугара, у 2014-му зупинено співпрацю з безпечного зберігання збройних матеріалів, у 2015-му Росія вперше не брала участі в вашингтонському ядерному саміті з тієї ж проблематики".

За спостереженнями Арбатова, залишилося тільки денонсувати останній договір про стратегічне наступальне озброєння (рос. СНВ-ІІІ) і про ракети середньої дальності від 1987 року. "Здається, ніби план тепер такий, що США і Росія продовжать сидіти з тоннами плутонію невизначено довго… Але якщо задуматися, то це не план, а просто жахлива неспроможність зробити щось із огляду на спільну небезпеку", - написав Джеффрі Льюїс.

Дивитись відео 02:47

Атомні бомби у ФРН: багато галасу даремно?

Аудіо й відео до теми