1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

План Lebensborn

Після того, як Нацистська Німеччина окупувала Норвегію під час Другої світової війни, на світ з”явилося кілька тисяч дітей норвезьких матерів, батьками яких були німецькі солдати. Сьогодні вони говорять, що після війни піддавалися дискримінації. І позиваються до Європейського суду з прав людини, вимагаючи визнати державу Норвегія винною.

default

“ Я народилася неподалік кордону зі Швецією. Коли мені було 2 місяці, мене віддали до дитячого будинку. Тому що моя родина не хотіла нічого про мене знати, оскільки моїм батьком був німець. Тож я залишилася у дитбудинку після війни.”

Елізабет Оновег – народилася під час німецької окупації Норвегії. Гіммлер заохочував романи між місцевими дівчатами та німецькими солдатами. Це була частина плану зі створення генетично чистих арійців. Ця програма мала назву Lebensborn – фонтан життя. Всі ці діти, які під час війни перебували під захистом нацистів, після її закінчення у повній мірі відчули на собі на ненависть співгромадян.

“Навіть діти говорили, що нас так добре годували німці під час війни. Тож після її закінчення ми маємо страждати. Влада країни також є відповідальної за наші страждання. Вони весь час хотіли показати, що ми – люди другого сорту.”

Елізабет розповідає, що її мати позбавили будь якої державної допомоги, що мала бути виплачена після народження дитини. Тож вона була змушена віддати маленьку Елізабет до дитбудинку.

“Коли я потрапила до прийомної родини, я була дуже перелякана. Тому що у дитбудинку я була практично ізольована. Я не наважувалася вийти на двір сама.”

Весь час на неї вкузували пальцем і навіть у школі вчителі не забували нагадати, хто був її батьком. Увесь час, говорить Елазабет, її піддавали дискримінації. Тож зрештою вона була змушена виїхати закордон. Так сасмо, як і відома співачка – одна з вокалісток групи АВВА Фріда Лінгстад. У 1947 році її мати та бабуся втекли із дворічною Фрідою до Швеції, оскільки вдома у Норвегії піддавалися гонінням. Адже батьком співачки був німецький солдат. Боятися було чого, розповідає Елізабет Оновег, адже такі діти часто піддавалися і фізичним знущанням.

“Випалювали свастику на лобі, якої не можна було позбутися. Тож дитина мала ходити із цим клеймом. ґвалтували, обливали окропом. Існує дуже багато свідчень таких вчинків. Ми 60 років практично мешкали у пеклі. І все це іще триває”.

Елізабет Оновег разом із сто п'ятдесятьма трьома дітьми нацистів позвалися на Норвегію до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Вони хочуть, щоб суд визнав ставлення до них дискримінацією, а держава відповіла за те, що не втрутилася, коли над ними знущалися. Втім, норвезький прокурор Томас Насланд говорить, що Норвегшія є невинною.

Проблема в тому, що знущання з дітей воєнних років ніяким чином не заохочувалися та не підтримувалися державою. Ці діти після закінчення війни мали такі самі права як і інші громадяни Норвегії.”

У 99 році норвезький суд відмовився прийняти до розгляду позов дітей війни, обґрунтувавши власне рішення строком давності. Елізабет Оновег такий аргумент відкидає. Для неї– це питання принципу.

“Для багатьох людей, які страждали фізично, більше ніж, я. Я хочу, щоб нарешті по відношенню до них перемогла справедливість. Оскільки держава досі не визнала, що ми є нормальними людьми.” \

Тетяна Карпенко