Планшетник на пюпітрі | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 02.01.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Планшетник на пюпітрі

Оркестри Європи розмірковують над відмовою від паперових нот. Першими реалізували ідею оркестранти Брюссельської філармонії, які замість паперових нот використовують нові технології.

В адміністратора Брюссельського філармонійного оркестру поменшало якщо не клопоту, то вже точно паперів у кабінеті: відтепер оркестр грає всі концерти - як домашні, так і гастрольні - не за паперовими нотами. На пюпітрі закріплені … планшетники! Досі оркестр Брюссельської філармонії був знаменитий переважно тим, що виконаний ним саунд-трек до фільму "Артист" отримав на початку 2012 року "Оскара" у відповідній номінації. Тепер оркестр має шанс прославитись ще й як найпрогресивніший ансамбль симфонічного світу. Після номінації на "Оскара" до адміністрації оркестру звернувся один великий виробник планшетників. "Нас спитали, чи погоджуємось ми здійснити цей експеримент, - розповідає директор оркестру Мішель Табачник. - Ми випробували технологію, і вона сподобалась нам усім".

Під час концерту Брюссельського філармонійного оркестру

Під час концерту Брюссельського філармонійного оркестру

Економія

Переваги очевидні: в один планшетник навіть із середнім обсягом пам'яті просто вкладається уся нотна бібліотека оркестру. Будь-який новий твір моментально опиняється в доступі. Планшетник займає мало місця та майже нічого не важить, чого не можна сказати про паперові ноти. Нарешті, під час концерту музикантам не доводиться перегортати ноти. "Планшетник я можу, наприклад, взяти із собою вранці в потяг, щоб повторити твір перед репетицією, - захоплено розповідає музикант Штефан Ульпеніх. - Я можу також зберегти у ньому робочі записи, це дуже зручно".

Нарешті, найголовніший аргумент, принаймні з точки зору менеджерів оркестру - економія. За рік Брюссельський філармонійний оркестр витрачав не менше 25 тисяч євро на придбання та копіювання паперових нот. Нова технологія дозволить скоротити цю статтю витрат на порядок. Платити віднині доведеться тільки за права на ноти або, якщо права уже належать оркестру, за оцифровування партитур. Втім, майже вся музична література уже давно існує у цифровому варіанті. Великі музичні видавництва пропонують клієнтам як паперові ноти, так і їхні цифрові версії.

Німці не поспішають…

Як повідомили DW у Німецькому об'єднанні оркестрів та театрів, рішення про перехід на ті чи інші нові технології приймається кожним конкретним оркестром в індивідуальному порядку. "Багато німецьких оркестрів уже давно користуються як ноутбуками, так і планшетниками як допоміжними засобами при підготовці програм, - розповів директор об'єднання Клаус Цееляйн в інтерв'ю DW. – Однак я не вважаю, що з цього варто робити релігію".

Оригінальна партитура Дев'ятої симфонії Бетховена у цифровому варіанті

Оригінальна партитура Дев'ятої симфонії Бетховена у цифровому варіанті

Клаус Цееляйн не сумнівається у тому, що великі німецькі оркестри збережуть вірність паперовим нотам. "По-перше, це, як правило, зручніше та корисніше для очей, - вважає Цееляйн. - З друковних нот читати легше, ніж з екрану". По-друге, вважає куратор німецьких оркестрів, у нотах можна робити рукописні правки, а в планшетнику така функція хоч і передбачена, але не дуже зручна.

Ноти як традиція

Зрештою, з паперовими нотами у музикантів виникає "емоційний зв'язок": адже часом за одними і тими самими нотами грає кілька поколінь музикантів. "Так, в архіві Берлінського філармонійного оркестру зберігаються партитури, за якими диригували не тільки Ґерберт фон Караян та Карлос Кляйбер, але й ще Ріхард Штраус, - розповідає Цееляйн. - Не думаю, що оркестр захоче швидко з ними розпрощатися".

А в оркестрі Байрейтського фестивалю музиканти щороку пишуть на останній сторінці нот своє ім'я, що створює унікальне відчуття спадковості поколінь.