1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Перший півфінал "Євробачення-2013": жінки поза конкуренцією

На конкурсі в Мальме учасниці з України, Білорусі, Молдови, Росії та Естонії продемонстрували, що краса у поєднанні з голосом - велика сила. Тож конкуренція у фіналі буде запеклою.

Емблема Євробачення-2013

Емблема "Євробачення-2013"

За результатами першого півфіналу пісенного конкурсу "Євробачення-2013", котрий відбувся у шведському Мальме увечері 14 травня, стали відомими імена ще десятьох фіналістів. Якщо Німеччині, Великобританії, Іспанії, Італії та Франції як головним фінансовим донорам організатора конкурсу - Європейської мовленнєвої спілки, а також переможниці торішнього "Євробачення" Швеції, - місця у фіналі гарантовані, то іншим країнам за них треба боротися.

Дамська програма

Сім переможниць півфіналу - жінки, п'ять із них походять з республік колишнього Радянського Союзу. Це Злата Огневич з України, Діна Гарипова з Росії, Альона Ланська з Булорусі, Альона Мун із Молдови і Біргіт Ийгемеель з Естонії.

На прес-конференції по закінченні першого півфіналу один із західних журналістів обурився дискримінацією за статевою ознакою. У якості прикладу він навів Україну, котра з року в рік направляє на "Євробачення" тільки гарних жінок, наче красивих українських чоловіків узагалі не існує. На що Злата Огневич заперечила: "А Вєрка Сердючка?" У цьому образі, на думку Злати, Андрій Данилко може замінити десять жінок.

Одного голосу замало

На відміну від українки відповіді росіянки Діни Гарипової оригінальністю не відрізнялися. Діна трималася своєї лінії: головне, аби всім було добре і ніхто не образився. Доволі старомодно виглядав її виступ на сцені спортивного комплексу в Мальме. Одного лише хорошого та сильного голосу, котрим безперечно володіє Діна, для перемоги на "Євробачення" ще ніколи не вистачало.

Тому, коли у темному глядацькому залі раптом одночасно замерехтіли тисячами білих вогнів завбачливо роздані організаторами браслети, у виході Діни до фіналу можна було вже не сумніватися. Це був дієвий ефект.

Чим більше, тим краще

Сюрпризом Злати Огневич виявилася поява на сцені Ігоря Вовковинського. Цей гігант заввишки 2,35 метри у прямому сенсі виніс Злату на сцену на руках. Його костюм радше пасував до пісні про красуню та чудовисько, але і для "Gravity" - композиції у стилі музики до диснеївських мультфільмів - також підійшов.

Костюми у номері Злати Огневич більше пасували б до пісні про красуню та чудовисько

Костюми у номері Злати Огневич більше пасували б до пісні про красуню та чудовисько

Те, що розмір має значення, довела і Альона Мун. Її балада молдавською мовою "O mie" у типовому для "Євробачення" стилі запам'ятається тим, що ближче до кінця виступу подіум, на котрому вона стояла і який прикривала подолом своєї сукні, раптом почав підніматися. Одночасно почала збільшуватися у розмірах і сукня, точніше її поділ, перетворюючись на екран для різноманітних світлових ефектів. Завдяки їм можна було подумати, що Альона якоїсь миті опинилася в обіймах полум'я.

Серйозні конкурентки

Без вогню, а точніше феєрверку як віртуального, так і справжнього не обійшлася й Еммелі де Форест із Данії. Букмекери називають її головною претенденткою на перемогу в нинішньому конкурсі, проте ці прогнози ще нічого не означають. Солідна поп-композиція, виконана босоніж у супроводі флейтиста і, очевидно, модних на "Євробаченні-2013" барабанщиків, зал сприйняв із захопленням.

Жителі Копенгагена, куди з Мальме можна доїхати за півгодини потягом або машиною, не складали меншості в залі.

Глядачі із захопленням сприйняли виступ Еммелі де Форест із Данії

Глядачі із захопленням сприйняли виступ Еммелі де Форест із Данії

Не менш гучні овації, у тому числі й журналістів на прес-конференції, отримала голландська співачка Анук. Її меланхолійна пісня, певно, найбільш незвичайна на нинішньому конкурсі. Тільки Анук не завадило би частіше дивитися в камеру. Адже це телевізійне шоу! Та попри зусилля режисерів на репетиціях, досягти цього їм поки що не вдалося.

Білорусь і політика

Чого вже давно не було на "Євробаченні", так це теплого прийому для Білорусі. А ось Альоні Ланській аплодували голосно і довго. Але хто б міг подумати, що пісня "Solayoh" про щасливу планету стане приводом для каверзного запитання російської журналістки.

А вона хотіла знати: "У випадку проведення "Євробачення" в Білорусі чи стане ця країна більш відкритою і демократичною?" Деякі журналісти у залі після цього питання аплодували. Альона у відповідь знову, як і в інтерв'ю DW, заявила, що любить Білорусь. "Я можу сказати однозначно, що в моїй країні є всі умови для того, аби зустріти "Євробачення-2014"", - додала вона у Мальме.

Альона Ланська переконана, що у Білорусі є всі умови

Альона Ланська переконана, що у Білорусі є "всі умови"

Щасливці й ті, що програли

Досвідом проведення конкурсу з Білоруссю може поділитися Естонія. Утім, цього разу більшість естонських журналістів, котрі приїхали до Мальме, не вірили, що Біргіт Ийгемеель вийде до фіналу. Та сумніви багатьох із них розвіялися, щойно вони почули та побачили її на сцені і на екрані телевізора.

Можливо, симпатії викликала та обставина, що Біргіт чекає дитину, а ведуча конкурсу Петра Меде, котра сама нещодавно народила, мило побесідувала з нею перед камерою під час телефонного голосування.

Залишилося тільки назвати трьох "мушкетерів", котрі встояли під жіночим натиском і пройшли до фіналу. Це Раян Долан з Ірландії, Роберто Беллароза з Бельгії та Андрюс Появіс із Литви. Сенсацією першого півфіналу став провальний виступ чотирьох балканських країн: Хорватії, Чорногорії, Сербії та Словенії. За очевидної слабкості номерів, судячи з усього, цього разу не допомогло і традиційне для цих країн так зване "сусідське голосування".