1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

"Перечекати бурю" – улюблена стратегія політиків

Не зважати на критику й негативні відгуки у ЗМІ, не реагувати на закиди, відмовчуватися – без улюбленого прийому деякі політики ніколи б не досягли багатьох вершин.

Старий стілець

Пересидіти чи піти у відставку - питання кожного політика, що потрапив в епіцентр скандалу

Уявіть собі: політик відкриває газети і бачить лише негатив про себе. Усі ЗМІ ніби змовилися, в інтернеті створені сторінки, єдине призначення яких – поливати його брудом, на телебаченні коментатори не втомлюються критикувати, і все це без упину – тижнями. А починалося все з одного-єдиного закиду. Політик, піддавшись рефлексу, намагався захиститися, а зрештою почали випливати все нові й нові звинувачення і докори. Утім, політик уперто вичікує, намагається звести тему нанівець, хоче пересидіти кризу.

Кристіан Вульфф

Кристіан Вульфф

Нині так можна схематично охарактеризувати модель поведінки федерального президента Німеччини Кристіана Вульффа, довкола якого ще наприкінці минулого року розгорівся скандал, який досі не вщухає. В принципі, така модель поведінки притаманна більшості політиків, які були замішані в певному скандалі, вважає історик з Гамбурга Міхаель Філіпп. Лише закінчувалися ці історії по-різному. У своїй книзі "Я не можу собі ні в чому дорікнути" ("Persönlich habe ich mir nichts vorzuwerfen") Філіпп дослідив 250 випадків відставки політиків за останні 60 років німецької історії. Деяких політиків вистачало на довше, дехто задавався раніше.

Чемпіон з вичікування

Найбільшу витривалість свого часу проявив прем’єр міністр Бранденбургу Манфред Штольпе, який протримався, попри скандал, майже три роки. "Від моменту перших дискусій щодо його роботи на "штазі" у минулому на початку 1992 року до кінця 1994-го він витримав різні вимоги піти у відставку, засідання комітетів з розслідування, розпад коаліції та відставки міністрів, ніщо не змусило його піти", - розповідає Міхаель Філіпп.

Манфред Штольпе

Манфред Штольпе

Утім, як може людина так довго вистояти? На думку історика, все залежить від політичних соратників: "Вирішальним фактором, який утримує політика в кріслі, є незламна велика підтримка з боку власної партії". Партія, пояснює Філіпп, запитує себе: нашкодить нам цей кандидат на наступних вборах чи зможе бути корисним? Допоки скандал не впливає на рейтинг партії, вона підтримуватиме свого представника посаді.

Найважливіше – контакти з однопартійцями

Таким чином рішення щодо того, як довго можна відсиджуватись під час скандалу, ухвалює не сам політик. За словам Філіппа, він головним чином залежний від своїх однопартійців. А для цього політику потрібно ще заздалегідь завести коло друзів у власній партії.

У Німеччині найкраще цю ідею втілив у життя федеральний канцлер Гельмут Коль. Він для багатьох залишається чи не найяскравішим прикладом "відсидки". Йому вдавалося роками переживати кризи, які б зламали багатьох інших політиків, наприклад, аферу з партійними внесками. Проте Коль був гарантом успіху на виборах. Коло його прихильників у лавах партії було унікальним. Тож довгий час це вберігало від поразки не лише його, а й багатьох інших політиків, яких канцлер взяв під свій захист.

"Перечекати бурю" можна і в часи інтернету

Міхаель Філіпп

Міхаель Філіпп

Не зважати на критику та негативні відгуки у ЗМІ, відкидати критику і грати на час. З цими стратегіями пережити скандал можна і в епоху інтернету, переконаний історик Міхаель Філіпп. "Завдяки інтернету частота (публікацій – ред.) підвищується, карусель новин крутиться все швидше, а відповідно треба мати більшу витривалість, проти принцип "відсидки" не мінявся вже десятиліттями".

Таку думку поділяє і Томас Кліхе, який викладає політичну психологію у вищій школі Магдебурга. Він зауважує, що додаткове напруження політика під час кризи не таке вже й значне. "Люди на керівних посадах взагалі звикли до успіху,а успіх зміню людей. Вони вірять, що у них все вийде. Такий настрій і оптимізм виживання може триматися досить довго". Подолання кризи для людей, які й так у всіх на виду, - це "business as usual", лише трохи інтенсивніше, каже Кліхе.

Томас Кліхе

Томас Кліхе

Альтернатив "пересиджуванню бурі" все одно немає, вважає психолог. Адже передчасна відставка означала б, що політик зневірився у собі сам. Оскільки змінити ситуацію політки не можуть, то намагаються принаймні емоційно зробити собі зручнішу обстановку. Для цього можна порівнювати себе з іншими людьми, яким ведеться ще гірше, або ж згадувати власні перемоги у інших неприємних ситуаціях. Крім того, емоційну підтримку можна отримати від родини та друзів.

В Італії політикам легше

Історик Міхаель Філіпп гадає, що політикам в Італії легше переживати скандали. У цій країні їм вдається витримати набагато більше закидів та критики. "Можливо, тому що ЗМІ функціонують там дещо по-іншому, можливо, тому що терпимість вища". Німці натомість тяжіють до створення скандалів з ситуацій, які в багатьох інших країнах викликають лише насмішку. Ще швидше " зробити з мухи слона" і відправити політика у відставку можуть хіба що у Великобританії.

Автори: Клаус Янзен / Тетяна Бондаренко
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM