1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Перемир’я на Близькому Сході: підсумки й перспективи

Більшість коментарів у європейській пресі присвячено початку перемир’я в близькосхідному конфлікті. Німецькі газети звертаються у цьому контексті до дискусії навколо можливості участі бундесверу в міжнародному миротворчому контингенті в Лівані. Ще однією темою, яку піднімає багато видань, є зізнання німецького письменника, Нобелівського лауреата Ґюнтера Ґрасса в тому, що він служив у нацистському ле

гіоні „Ваффен-СС“.

Спершу – про ситуацію на Близькому Сході. Французька газета Le Monde намагається підбити перші підсумки й запитує:

Чого досягнув рух „Хесболла“ нападом на ізраїльську армію, окрім як втрати свого впливу на півдні Лівану? А що виграв Ізраїль, зруйнувавши Ліван окрім, як збільшення ненависті до нього в ісламському світі? Цілі Ізраїлю – звільнити двох солдатів – так і залишилися недосягнутими. Певним чином, війну програли обидві сторони, - вважає видання Le Monde з Парижа.

Коментар турецької газети Zaman теж починається із запитання:

Як має розвиватися ситуація далі? Коли, як і чи швидко зможе досить слабка ліванська армія розташуватися й контролювати ситуацію в зоні конфлікту на півдні Лівану? І коли до Лівану прийде міжнародний миротворчий контингент, про склад якого поки нічого не відомо, як невідомо й те, кому він буде підпорядковуватися? І як цей контингент поводитиметься з „Хесболлою“? Чи зможе він роззброїти ісламістів? Задовільних відповідей на ці та інші питання немає донині. Єдина інстанція, яка може на них відповісти – це ліванський уряд, бо він перебрав на себе велику відповідальність, - підкреслює видання Zaman із Стамбула.

Про можливу участь німецьких військовиків у миротворчому контингенті на Близькому Сході пише маґдебурзька газета Volksstimme:

Тільки-но замовкла зброя в Лівані, як уже почалися розмови про німецьку відповідальність та про долучення бундесверу до миротворчих завдань у цьому регіоні. При цьому ще немає ні мандату для міжнародного контингенту, ні рамкових умов для його діяльності. Але вже є тверді аргументи проти

участі бундесверу в ньому. По-перше – німецьких військових ще не покликали. По-друге, не можна виключити, що німцям довелося б стріляти в ізраїльтян. Таке ж неможливо собі уявити! Якщо Німеччина й перебиратиме на себе відповідальність на Близькому Сході, то тільки в рамках гуманітарної допомоги, допомоги з відбудови, підтримки поліції та подолання наслідків екологічних катастроф, - вважає газета Volksstimme з Маґдебурґа.

Дрезденська Sächsische Zeitung дотримується такої думки:

Німці не можуть зараз просто сховати голову в пісок і робити вигляд, ніби їх взагалі не обходить дискусія довкола можливого відрядження солдатів у Ліван. Звісно: неможливо уявити собі, що німецькі підрозділи розташуються на півдні Лівану поблизу з ізраїльським кордоном. Небезпека потрапити в разі розірвання перемир’я між два фронти є занадто великою. Неможливо допустити, щоб німці стріляли в ізраїльтян. Але можна собі цілком уявити, що солдати бундесверу переберуть на себе функції поліції на Близькому Сході, патрулюватимуть на кордоні між Сирією та Ліваном і забезпечуватимуть технікою міжнародний контингент. Німеччина також не може залишитися поза грою, коли йдеться про відбудов у в Лівані, - наголошує Sächsische Zeitung.

До іншої теми. Про зізнання Ґюнтера Ґрасса, що в молоді роки він служив у „Ваффен-СС“ пише датська газета Information:

Ґрасс – це автор, який більше за всіх інших відігравав роль сумління нації. Він грав її часто й із задоволенням, і навіть стилізував себе як літератора саме під цю роль. Але література має власні правила гри. Тому той, хто вважає, що Ґюнтера Ґрасса треба позбавити Нобелівської премії, дуже помиляється. Адже його надбання як письменника аж ніяк не поставлено під сумнів. Але як інтелектуал і совість нації, Ґрасс нині потрапив у скрутну ситуацію. Його проблема – це його мовчання. Це водночас і доказ того, що йому вдалося заторкнути за живе як самого себе, так і німців загалом, - переконана газета Information.

Чеська газета Hospodarske Noviny в продовження теми підсумовує:

Двадцяте століття подарувало світові багато великих імен. І тим прикрішим є розчарування, якщо вони падають зі своїх п’єдесталів. Ґюнтер Ґрасс – лише один з багатьох, які зізнаються про помилки, зроблені в минулому столітті. Він багато означав для чехословацьких письменників та дисидентів. Його не можна просто засудити як есесівця, якому, як багатьом відомим нацистам, вдалося зробити кар’єру після війни, - зауважує празьке видання Hospodarske Noviny.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко