Передчуття біди: у Вільнюсі живуть українською кризою | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Передчуття біди: у Вільнюсі живуть українською кризою

У цю неділю - другий тур виборів у Литві. Одна з головних тем - як захистити країну від можливої агресії зовні. 45 років Литва провела під радянським контролем. Сліди від цього помітні досі.

"Якщо треба буде, то я готовий братися за зброю та захищати свою країну", - каже Кристійонас Візбарас. Він з упевненістю дивиться на великий прапор Литви з національним гербом на Лукіській площі в центрі Вільнюса.

Взагалі Візбарас підприємець, керує литовською лазерною фірмою Brolis. Але зараз він кожних вихідних їздить у ліс і відпрацьовує бойові навички на випадок можливого нападу на Литву. "Я знаю, що люди у Західній Європі кажуть, що цього не станеться. Але повір мені: ми знаємо Росію набагато краще", - каже він.

Вільнюський підприємець Кристійонас Візбарас

Вільнюський підприємець Кристійонас Візбарас

Від початку української кризи Візбарас – почесний член Lietuvos Šaulių Sąjunga, так званого стрілецького союзу. Це після регулярної та добровольчої армій Литви третій рівень оборони. Спілку було засновано ще 1919 року. Але за останні тижні кількість охочих долучитися до її справ зросла на третину.

Адвокати, лікарі, інженери, чиновники, наймані працівники і підприємці, як Візбарас, хочуть бути готовими на той випадок, якщо Росія вчинить напад. "Якщо в якомусь селі є лише один чи два поліцейських, то тоді Росія візьме й відправить туди десять "зелених чоловічків" і створить хаос, - каже 30-річний бізнесмен. – Тому нам потрібні локальні бригади, які їх триматимуть у позиції шах, поки прийде справжня армія".

Українська криза оживляє неприємні спогади

Напруження в країні велике - на радіо з ранку до вечора дискутують про політичний розвиток, енергетичну безпеку та воєнно-стратегічні питання. Передусім хвилюються старші люди. "Ми мали сумний досвід із радянським вторгненням, і спогади про це оживають, коли спостерігаєш за ситуацією в Україні", - каже один літній чоловік на вулиці Вільнюса.

Досі живуть і спогади про власну боротьбу за незалежність, каже знавець Східної Європи Фелікс Акерманн, який викладає в білоруському "Європейському гуманітарному університеті" в екзилі у Вільнюсі. "Телевізійні кадри з танками та уявлення про те, що мирних демонстрантів розстрілюють, давлять чи якимсь іще чином убивають, викликають дуже глибокі страхи, а також спогади про те, що тут називається "російською окупацією", - каже він.

Особливо на початку радянського періоду тисячі людей – майже всю політичну, економічну та культурну еліту – було депортовано до Сибіру. Навіть молоді литовці, які виросли у вже 25 років як незалежній державі, знають історії жахіть від своїх бабусь та дідусів та зі школи. Тим не менш, вони дуже покладаються на західних союзників. Врешті-решт, країна є з 2004 року членом НАТО та Євросоюзу.

А що, якби…?

І союзники вже продемонстрували відповідну реакцію – на початку квітня НАТО посилила охорону повітряного простору країн Балтії. Близько 150 американських солдат уже, тим часом, офіційно перебувають на території країни в навчальних цілях. "Із тим більшим здивуванням я дивлюся на те, що незважаючи ні на що на радіо, в газетах та в розмовах простих людей теоретичну можливість російської анексії Балтії за кримським сценарієм багато хто розглядає як реальний варіант", - зауважує Акерманн.

Музей КГБ у Вільнюсі

Музей КГБ у Вільнюсі

Ідеться якраз саме про цю можливість, каже 36-річня Лаура. "Ми бачимо літаки НАТО, чуємо їх і це трохи заспокоює, та чи дійсно вони нас захистять? Я все своє життя прожила в спокої, але зараз такі думки приходять, мовляв, а що, якби?" - пояснює вона. Адже російський президент Путін уже завжди хотів розширити свій простір, свою зону впливу, каже литовка.

Чіткі слова на президентських перегонах

Кристіяносу Візбарасові йдеться, однак, не лише про те, аби бігати по країні зі зброєю. "Ідеться також про просвітництво", - каже він. Російська пропаганда, за його словами, поширюється настільки швидко, що людей потрібно захищати від "промивки мізків". "Ми також розповідаємо, чому це важливо – захищати західні цінності, які ми навчилися цінувати за останні 25 років", - каже він.

Президентка Литви Далі Грибаускайте

Президентка Литви Далі Грибаускайте

За ці цінності хоче боротися і чинна президентка Литви Даля Грибаускайте. Під час виборчих перегонів вона закинула Москві "імперські амбіції". Якщо національна безпека стоїть на кону, вона готова власноруч "взяти до рук зброю", аби захищати свою країну, сказала 58-річна політик. Перед другим туром виборів у найближчу неділю Грибаускайте – однозначна фаворитка.