1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Передвиборна боротьба на східно-західній гойдалці

Німецька газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ вміщує статтю під заголовком ”Передвиборна боротьба на східно-західній гойдалці”, присвячену президентським виборам в Україні. Після зовнішньополітичної плутанини, пише газета, Київ підтвердив своє прагнення до НАТО, а також військову присутність в Іраку:

Президентські вибори в Україні в кінці жовтня вже зараз кидають навколо себе густу тінь. Загострюється не лише внутрішньополітична боротьба. Зовнішньополітичні аспекти завжди відіграють у передвиборній боротьбі свою роль, коли кандидати в президенти вважають, що таким чином вони поставлять своїх суперників у незручне становище. Не оминаються в цій боротьбі ані непрості відносини України з Росією, ані стосунки з Америкою чи ЄС. Тож виникає враження, що розпочинається новий раунд київської політики східно-західних коливань. Однак Україна твердо тримається свого спрямування на інтеграцію в євроатлантичні структури. Попри різноманітні припущення, Україна також не збирається виводити свій флот з чорноморського порту Севастополь і залишати його росіянам. А після переговорів міністра оборони США Дональда Рамсфелда з українським керівництвом цими вихідними підтверджено також, що Україна поки що не плануватиме виведення своїх солдатів з Іраку, -

пише ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ і нагадує, що з військової доктрини України нещодавно було вилучено положення про вступ до НАТО та ЄС:

У загальній готовності України до євроінтеграції цей текст нічого не змінив. Але коли напередодні зустрічі Кучми й російського президента Путіна наприкінці липня опозиційні ЗМІ оприлюднили зміни до доктрини, здавалося, що Кучма (...) знову відтягнув маятник на Схід. Вважається, що таким чином він намагався домогтися підтримки Росією його кандидата на посаду президента, нинішнього прем”єр-міністра країни Віктора Януковича, -

пише газета і веде далі:

Міжнародна громадськість занепокоєно відреагувала на повідомлення, що українське керівництво має намір вивести свій військовий контингент у кількості 1600 осіб з Іраку, де його дислоковано у стабілізаційній зоні ”Центр/Південь” під польським командуванням. На початку серпня Янукович заявив, що хотів би, щоб Рада національної безпеки та оборони України прийняла принаймні рішення про зменшення чисельності українського контингенту. Більшість українського населення виступає проти присутності українських військ в Іраку. При цьому українському прем”єрові йшлося передовсім про те, щоб забрати голоси в комуністів, які з самого початку виступали проти скерування українських військ до Іраку і вимагали їх відкликання у Верховній Раді, -

пише ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ і зазначає, що питання участі українських військ у миротворчому процесі в Іраку перетворилося на важливий аргумент у передвиборній боротьбі усіх основних політичних сил:

(...) Віктор Ющенко з реформаторського блоку ”Наша Україна”, якого вважають ”людиною Вашингтона”, також не залишився осторонь цього питання. Якщо він стане президентом, він забере українські війська з Іраку, заявив він. Нинішнє політичне оточення Кучми, яке перешкоджає розвиткові демократії у власній країні, не може розбудовувати демократію в Іраку, сказав Ющенко. Скерування українських військ до Іраку слугувало тільки для того, щоб відволікти увагу населення від проблем у власній країні, а також щоб уникнути критики ззовні, тобто з Америки, - пише ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ .

До інших тем. Газета НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ коментує скликання в Іраку Національної конференції:

Національна конференція повинна була стати дорожною віхою на шляху до ісламської демократії. Однак збройні сутички, бомби і кількість загиблих свідчать про інше. Через 15 місяців після повалення режиму партії Баат майбутнє країни видається невизначенішим, ніж будь-коли. Якщо не вдасться зупинити ”Аль-Каїду”, прибічників Саддама та війська агресивного шиїтського духовного лідера ас-Садра, ”новому Іраку” загрожує повний провал. Поки що ас-Садр грає з іракськими властями свою гру. За підтримки Ірану він прагне створити ”божу державу” між Тигром та Євфратом. Більшість учасників Національної конференції розцінюють такі наміри як оголошення війни. І хоча найвпливовіші угруповання шиїтів, курдів та суннітів ще довго не зможуть домовитися про те, якою повинна бути іракська демократія, але назад у середньовіччя вони також не хочуть, - робить висновок НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ .

Тему продовжує газета ВЕЗЕР-КУРІР :

Спроба залучити до участі в конференції прибічників шиїтського лідера Муктади ас-Садра заслуговує на повагу, але вона була абсолютно безнадійною. Афганці також зазнали би поразки, якби вони запропонували Талібану взяти участь у визначенні майбутнього країни в ролі політичної партії. Річ у тім, що екстремісти просто не можуть погодитися з демократичними процесами, - пише ВЕЗЕР-КУРІР .

  • Дата 17.08.2004
  • Автор Огляд німецької преси підготувала Марія Копиленко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AM1k
  • Дата 17.08.2004
  • Автор Огляд німецької преси підготувала Марія Копиленко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AM1k