Пенсії класу «люкс» для комуністичних функціонерів та спецагентів | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 29.08.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Пенсії класу «люкс» для комуністичних функціонерів та спецагентів

Той, хто свого часу служив у комуністичних спецслужбах, знав, на що він працює. Доволі кругленькі зарплати та додаткові бонуси переросли у завидні пенсії, які переважно виплачуються і понині.

default

З часу кардинальних змін у країнах колишнього соцблоку минуло вже 20 років, але минувшина ще досі в багатьох питаннях залишається не до кінця опрацьованою. Особливо коли йдеться про роботу тодішніх спецслужб. Астрономічні пенсії спецагентів і донині залишаються недоторканими. Це обурює простих громадян і виглядає в їхніх очах як мовчазне потурання їхніх злочинам.

Дискусія в Болгарії

Парламент у Софії

Парламент у Софії

У Болгарії, приміром, колишні високопосадові функціонери компартії та працівники тодішньої спецслужби отримують значно вищі від середнього рівня пенсії. Багато громадян запитують, чи це взагалі легітимно з точки зору права й моралі. Болгарські неурядові організації вже неодноразово закликали парламент розібратися з цим питанням, щоправда, поки що безрезультатно.

У грудні 2010 року в країні навіть пройшли акції протестів проти високих пенсій колишніх функціонерів. Учасники вимагали внести зміни до закону про соціальне забезпечення. Ці поправки мали б дозволити скоротити пенсійні ставки колишнім працівникам органів безпеки, оборони, прикордонникам, компартійним функціонерам та так званим «активним борцям проти фашизму та капіталізму». Ідеться загалом про 200 тисяч пенсіонерів такого ґатунку.

Як стверджують активісти, колишні офіцери спецслужб отримують нині близько 300 євро пенсії, генерали – 350. Це верхня межа пенсійних ставок у Болгарії, інакше сума була б ще вищою. Це при тому, що середня пенсія в країні становить лише 135 євро. 1992 року конституційний суд країни своїм рішенням підтримав такі високі нарахування для колишніх апаратників і спецагентів. Але змінити законодавство можливо. Для цього, однак, потрібна політична воля, якої, судячи з усього, бракує.

Запізніла справедливість у Польщі

Таємні документи штазі у Варшаві

Таємні документи "штазі" у Варшаві

Таку волю, приміром, проявили в Польщі, щоправда, відносно пізно. Відповідний закон вступив у силу на початку 2010 року і передбачає можливість урізати виплати певним категоріям пенсіонерів. Згідно з ним, 41 тисяч екс-працівникам комуністичної таємної поліції стали виплачувати менші пенсії.

Так, офіцер, який  у 1990 році вийшов на пенсію, став отримувати замість 540 євро – 480. Але найжорсткіше це зачепило колишніх генералів – замість 1685 євро – теж усього 480. Екс-працівникам Військової ради національного порятунку (WRON), які отримували 1900 євро, пенсії урізали наполовину. Утім, польський закон також має недоліки. У ньому є лазівки для певних категорій функціонерів, які оминули скорочення пенсій.

Привілейовані румунські спецагенти

Особова справа румунської письменниці Герти Мюллер, лауреатки Нобелівської премії

Особова справа румунської письменниці Герти Мюллер, лауреатки Нобелівської премії

Натхненні польським прикладом два румунські історики в січні 2010 року оприлюднили заклик привести непомірно високі пенсії колишніх функціонерів та спецагентів у відповідність із мінімально пенсійною ставкою – 150 євро. Під цим документом підписалися численні представники інтелігенції та правозахисники. Їхня ініціатива, однак, поки що залишилася поза уваги уряду та парламенту.

Тому ті, хто прислужився системі, досі отримують у бідній Румунії непомірно високі пенсії: екс-командувачі – 635 євро, екс-генерали – 1000 євро. Це при тому, що середня пенсія становить 175 євро, і навіть середній заробіток нижчий – 475 євро. Іншими словами, офіцер ненависних комуністичних спецслужб отримує нині вчетверо вищу пенсію, ніж переважна більшість румунських пенсіонерів. Генерали – в 6-7 разів вищу. Заклики громадських активістів, на жаль, так і залишаються не почутими.

Автори: Іванова / Пепіне / Мацке / Ніколайчук
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM