1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Пасивним будинкам - активне лобі

Повернутися з пронизливого холоду в хатнє тепло та затишок. Що може бути приємнішим цієї пори року?.. Однак за нинішніх цін на енергоносії таку розкіш може дозволити собі далеко не кожний. І не варто сподіватися, що опалення колись знову подешевшає.

default

15 років тому мешканці міста Дармштадт дивувалися мужності чотирьох родин, що в’їхали в перший у Німеччині будинок, де не було батарей. Сьогодні їм дедалі більше заздрять. Навіть за суворих морозів температура в так званих пасивних квартирах не падає нижче 20-х градусів. А коштує це не 1200, а всього 120 євро на рік. „Стіни в кімнатах ніколи не бувають холодні. Ми не знаємо, що таке пліснява та неприємні запахи. Навіть якщо хтось запалить цигарку, повітря все одно залишається свіжим – попри зачинені вікна”, - кажуть господарі економних та – що не менш важливо – екологічних осель. На обігрівання їх іде в середньому вдесятеро менше енергії, що значно зменшує кількість шкідливих парникових викидів. „При цьому, - пояснює власник одного з таких котеджів, директор і засновник дармштадського Інституту пасивного будівництва Вольфґанґ Фауст, - таке житло не є чимось принципово новим. Іще в Месопотамії, найстародавнішому осередку людської цивілізації, шумери обкладали свої помешкання зв’язаною соломою, щоб ліпше зберігалося тепло. Якомога щільніша ізоляція – метод випробуваний тисячоліттями”:

„Тому в пасивних будинках завжди наявна система примусової вентиляції. Це означає, що холодне повітря потрапляє в будинок не через двері та вікна, а через теплообмінник. Там воно підігрівається теплом „відпрацьованого” хатнього повітря, яке, відповідно, спрямовується назовні. Спеціальні фільтри затримують до того ж пил та бактерії. Мене часто запитують: „І що ж це за комфорт – мешкати в герметично закупореному „термосі” з товстими стінами та потрійними вікнами, які весь час мають залишатися зачиненими?..” Ну, по-перше, якщо є бажання, вікна можна відчиняти скільки завгодно. А, по-друге, на відміну від звичайних будинків, у пасивних мешканці завжди дихають чистим повітрям. Усі без винятку приміщення – серед них і кухня, туалет - постійно провітрюються. І протягів немає, бо повітря повільно циркулює крізь отвори у внутрішніх дверях. Але найважливіше: система примусової вентиляції дозволяє до 90% тепла повернути назад у житло. У приміщеннях, які вентилюються вільно, батареї опалення, власне, й потрібні для того, щоб компенсувати ці втрати.”

П’ять років тому у Вісбадені з’явився перший офісний пасивний будинок. „Багатьом одразу сподобався його зовнішній вигляд – саме скло та дерево, - розповідає архітектор Пауль-Мартін Лід. – Ціна на оренду була вища за середню, але це не відштовхнуло клієнтів. Вони повірили нам і незабаром самі переконалися, що відсутність батарей опалення та кондиціонерів дозволяє заощадити чимало коштів”:

„Унизу, в підвалі стоять два калорифери. При проектуванні комплексу ми трохи побоювалися, що за суворих зим їх усе ж таки доведеться використовувати. За всі ці роки – а я разом з іншими архітекторами теж орендую тут бюро – моя колега два рази ввімкнула вранці опалення. На півгодини, бо на довше не знадобилося. Коли запрацювали комп’ютери, загорілися лампи та забулькотіли кавоварки, у приміщенні дуже швидко знову стало комфортно. І не треба забувати, що самі співробітники теж є „батареями” - людина випромінює стільки ж тепла, скільки його виробляє електрообігрівач середньої потужності.”

Із 250-ох тисяч приватних будинків, які щороку споруджують у Німеччині, пасивних – не більше тисячі. „Попри те, що держава щедро субсидує житло з низьким споживанням енергії, консервативне мислення, на жаль, поки що перемагає, - каже директор Інституту пасивного будівництва Вольфґанґ Фауст. – Більшість німців досі не наважується назавжди розлучитися з опаленням. Доводилося чути навіть такі аргументи: а що ми робитимемо, коли Гольфстрим припинить обігрівати своїми теплими водами Європу?..” Зрозуміло, що додаткова ізоляція вимагає додаткових інвестицій. Раніше герметичне помешкання обходилося майже на чверть дорожче, ніж типовий проект. „Нині, - веде далі фахівець, - треба вкласти всього лише на три – вісім відсотків більше”:

„Ситуація дуже змінилася. 15 років тому на будівельному ринку не існувало, наприклад, ізоляційних плит 25 сантиметрів завтовшки. Ми змушені були комбінувати фасади з тоншої ізоляції, накладати плити одну на одну тощо. Це, звичайно, суттєво відбивалося на загальній вартості будинку. На сьогодні мені відомі щонайменше десять виробників, що пропонують теплоізоляцію будь-якої товщини. Не бракує й різних спеціальних рам для вікон. Проблема не в матеріалах, а у відсутності належної реклами. Про економічні трилітрові авта сьогодні мріють усі. Але те, що пасивний будинок може принести не меншу користь гаманцеві та довкіллю, ще якось не дійшло до громадської свідомості.”

За матеріалами німецької преси