1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Пандемія грипу – невідомий ворог напоготові

„Дуель неодмінно відбудеться, й завершиться вона смертельно. По один бік бар”єра – вірус грипу, готовий убити мільйони. Його супротивника – людство – наразі представляють лікарі, фармацевти та політики. Вони теж начебто стоять напоготові, але ще уважно придивляються до ворога: а чи варто сприймати його поважно? Зброї для перемоги в цьому поєдинку ми поки що теж не маємо...” – цитата з німецького видання Z

default

eit.

"Треба виходити з того, що від пандемії грипу, за приблизними підрахунками, загинуть від двох до семи мільйонів людей. І це, так би мовити, ще досить “оптимістичні” прогнози”, -

вважає Клаус Штер, координатор глобальної програми боротьби з інфлуенцею Всесвітньої організації охорони здоров”я. У найгіршому випадку кількість жертв вірусної хвороби може сягнути ста мільйонів. Упродовж минулого століття спалахи пандемій грипу траплялися тричі. Найжахливіший з них, так званий, “іспанський грип” або “іспанка”, у 1918-1919 роках забрав життя до 80-тьох мільйонів людей. Дві хвилі інфекції, що прокотилися тоді планетою, спричинили більше жертв, аніж усі військові операції під час Першої світової війни. 1957-го від “азійського” та 1968-го від “гонконґзького” грипу померло по одному мільйону інфікованих. “І двадцяте століття не було якимось винятком в історії людства, - каже Сузане Ґласмагер, експерт провідного в Німеччині Інституту епідеміології ім. Роберта Коха. - Факти свідчать, що особливі біологічні умови, за яких віруси грипу могли блискавично поширюватися світом, виникали з певною періодичністю – три-чотири рази протягом кожних ста років”:

“Суто з точки зору статистики, можна стверджувати, що світ знову перебуває на порозі чергової пандемії. Але коли саме вона вибухне, й наскільки небезпечним буде збудник хвороби цього разу, сказати важко. Уся складність полягає в тому, що дослідити вірус інфекції й розробити проти нього вакцину можна лише тоді, коли він з”явиться. Це в жодному разі не означає, що всі запобіжні заходи нічого не варті, і все ж таки, доки інфекція не спалахне, науковці не можуть нічого сказати напевне.”

Епідемії, так званого, “звичайного” грипу трапляються щосезону. Від цієї вірусної хвороби теж щороку гинуть люди, але її збудники добре вивчені, й проти них існує ціла низка профілактичних препаратів. Пандемії ж грипу спричиняють досі незнані типи вірусів, і вони мають дві особливо небезпечні властивості: надзвчиайну агресивність і здатність дуже швидко поширюватися від людини до людини...

1997-го року в Азії розпочався “пташиний грип”. Пік небаченої досі серед свійських птахів епідемії припав на 2003-й, коли на фермах багатьох азійських країн довелося знищувати десятки мільйонів курей, качок, індиків. Відомо 44 випадки, коли вірус H5N1 спричинив також захворювання людей. 34 особи померли. На відміну від “звичайної” інфлуенци, яка переважно є респіраторною хворобою, “пташиний” вірус уразив клітини багатьох систем організму потерпілих, що й стало причиною такої високої смертності. Поки що зараження виникало тільки внаслідок прямого контакту із птахами й від людини до людини не передавалося. Але вірусологи цілого світу з великим занепокоєнням стежать за подіями в Південній Азії й, зокрема, у В”єтнамі. Лише в грудні минулого року від “пташиного грипу” там загинуло чотири особи. Експерт наукового журналу “Леонардо” Кристін Рабе:

“Цей вірус, певно, тому становить надзвичайну загрозу, що йому притаманний своєрідний “талант” легко перекидатися з одного виду на інший. Уже зареєстровано випадки, коли H5N1 заражувалися свині та кішки. В одному із зоопарків Таїланду на “пташиний грип” захворіли тигри, яких годували сирим кур”ячим м”ясом. Деякі фахівці вважають, що ще кілька мутацій, й цей генетично рухливий вірус набуде якості швидко поширюватися й серед людей. Наразі це тільки припущення, але далеко небезпідставні. Торік я пробула у В”єтнамі кілька місяців. У цій трохи меншій за площею, ніж Німеччина, країні понад 80 мільойнів населення. І майже всі в”єтнамці зайняті сільським господарством, тобто постійно перебувають у контакті зі свійськими тваринами. Можна собі уявити, що станеться, коли там раптом спалахне епідемія нового грипу - за відсутності в сільських місцевостях автомобільних доріг і навіть телефонів... ”

Голландський науковець Альберт Остергауз був перший, хто 1997-го року ідентифікував збудник “пташиного грипу” в Азії. Нещодавно керована ним група експертів зібрала майже 9000 проб посліду перелітних птахів – від Західного Сибіру та Скандинавії до Африки. У пташиних фекаліях, окрім вірусів усіх зареєстрованих 15-ти видів небезпечного для людини А-грипу, містився ще й 16-й – науці досі невідомий. “У той час, як фахівці гадають, що найбільша загроза наближається з В”єтнаму чи Таїланду, пандемія так само може спалахнути й у нас перед дверима, - каже Альберт Остергауз. - Наприклад, у Голландії. Тут теж існує велика концентрація людей, птахів і тварин.” Так, минулого року голландські фермери змушені були знищити 31 мільйон курчат, тому що вірус H7N7 викликав деякі симптоми грипу, й зокрема запалення очей, у дев”яноста осіб, що працювали на птахофермах. Один ветеринарний лікар загинув. На щастя, зазначають фахівці, цей збудник був не такий агресивний, як “азійський” вірус. Але науковців дуже настрожило те, що троє потерпілих з птахами не контактували. Це означає, що інфекція передалася від людини до людини. “Можливо це й був перший передвісник початку пандемії, до якої світ сьогодні так само неготовий, як і тридцять сім років тому”, - вважає вірусолог Остергауз. Іще 1999-го року Всесвітня організація охорони здоров”я почала бити на сполох, вимагаючи, щоб на випадок поширення невідомого виду грипу кожна країна мала план надзвичайних заходів. Перелік найголовніших з них, що їх розробив, зокрема, уряд Німеччини, налічує 70 сторінок. Утім, зауважують критики, більшість параграфів цього документа написано в умовному способі: “треба було б запровадити”, “необхідно було б зробити” й таке інше. Професор Вольфґанґ Прайзер, вірусолог університету у Франкфурті-на-Майні:

“Усі знають, що для розробки вакцини потрібні місяці. Потім необхідно здійснити клінічні дослідження щодо протипоказань, побічних дій тощо. І, звичайно, для того, щоб виготовити велику кількість препарату теж знадобиться час. У найкращому випадку, дієвий засіб боротьби з інфекцією ми отримаємо лише за рік-півтора після першого спалаху епідемії. І то, спочатку вакцини вистачить хіба що для групи підвищеного ризику – хронічних хворих, дітей, людей похилого віку... “

У цілому світі існує всього дев”ять фармацевтичних фірм, що спеціалізуються на виробництві протигрипової вакцини. Останніми роками потужності для виготовлення сезонних профілактичних препаратів майже подвоїлися. Але досі ще жодне з підприємств не ліцензувало прототип вакцини на випадок пандемії. Із зрозумілих економічних причин, кажуть експерти. Адже фірми дбають передусім про свій прибуток. Інвестиції в розробку нового типу препаратів потрібні чималі, а хто ж наосліп вкладатиме кошти без будь-яких гарантій? Вольфґанґ Прайзер:

“На мою думку, уряди різних країн повинні об”єднати свої зусилля й нарешті дати державні замовлення на виробнцтво відповідних базових профілактичних засобів. Якийсь час, аби озброїтися проти нового ворога, людство ще має. Але, відверто кажучи, я дуже сумніваюся, що до цього справді дійде. Шкода, бо ми втрачаємо єдиний реальний шанс запобігти нещастю...”

“Залишається тільки сподіватися, що відповідальні чиновники все ж таки вчасно схаменуться,” – додає Клаус Штер, координатор глобальної програми боротьби з інфлуенцею Всесвітньої організації охорони здоров”я:

“Ситуація настільки загрозлива, якою вона ще ніколи не була від 1968-го року. На ризик стати жертвою пандемії сьогодні наражається кожен. Чи матимемо ми вакцину від смертельного грипу – вирішують одиниці.”

За матеріалами німецької преси