1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Палестина: з двох зол вибрати менше

Європейські видання присвячують коментарі парламентським виборам у Палестинській автономії, а також захопленню у заручники двох німецьких інженерів в Іраку. З огляду на ймовірність перемоги на палестинських виборах ісламських радикалів з руху ХАМАС, французька газета Oest-France пише:

„Перспектива перемоги ХАМАС ставить перед серйозною дилемою Ізраїль, США та Європейський союз, які називають цю організацію терористичною. Терористів не можна підтримувати фінансово - це вже позначилося на співпраці міжнародних донорів із палестинськими районами, якими керують представники ХАМАС. Звісно, сподіватися на демократичні перетворення всередині цієї організації у найближчому майбутньому не варто. Однак нічого іншого просто не залишається. Адже не можна спершу наполягати на невідкладному проведені виборів, а потім відхиляти результати волевиявлення виборців. Історія знає чимало прикладів радикальних і партизанських рухів, які згодом еволюціонували у політичні партії – від Організації звільнення Палестини до ірландської ІРА”, - констатує газета Oest-France.

Німецька Thüringer Allgemeine схвально відгукується про участь ХАМАС у нинішніх виборах:

„Одноосібне панування партії ФАТХ, яка вже протягом десятиліття контролює всі фінансові потоки в автономії, має бути якнайшвидше припинене. Це можливо лише за умови, якщо частину владних повноважень перебере на себе ХАМАС. Всі прогнози вказують на те, що так воно і станеться. З іншого боку, прихід до влади цього радикального руху може зашкодити мирному діалогові на Близькому сході. Керівна ФАТХ лякає виборців тим, що прихід до влади радикалів призведе до втрати донорської допомоги з боку Європейського союзу та Сполучених Штатів. Проте факт залишається фактом: послідовники Ясіра Арафата вже втратили довіру багатьох своїх прибічників”, - зауважує Thüringer Allgemeine.

До іншої теми. Викрадення в Іраку двох німецьких інженерів відновило у ФРН суспільну дискусію, яка розгорілася декілька тижнів тому, коли зловмисники утримували в заручниках археолога Сюзанне Остгофф. Газета Frankfurter Neue Presse висловлює таку думку:

„Очевидно, в Іраку поширилася інформація про те, що німецький уряд платить непогані гроші за звільнення заручників. Той факт, що викрадені інженери планували залишитися в Іраку лише кілька днів, викликає підозру, що зловмисники готувалися до їхнього приїзду. Міністерство закордонних справ ФРН вже давно закликає німців утриматися від небезпечних поїздок до Іраку. Однак у цій країні, лише за офіційними даними, перебувають понад сто громадян Німеччини. Що це - недбалість? Не все так просто: всіх німців не можна вигнати з Іраку, адже більшість із них – це співробітники гуманітарних організацій, а також фахівці різних галузей, які роблять важливий внесок у відбудову зруйнованої війною країни. Якщо всі ці люди, залякані терактами і викраденнями, залишать Ірак – це буде нічим іншим як перемогою екстремістів та звичайних злочинців”, - наголошує Frankfurter Neue Presse.

І на завершення - коментар швейцарської газети Neue Zürcher Zeitung щодо політичної ситуації в Україні. Видання аналізує результати першого року президентства Віктора Ющенка:

„Що ж насправді відбувається в Україні? Якщо вірити президентові Ющенку, то в країні все доволі непогано. За словами глави держави, українці можуть пишатися своєю Батьківщиною: Україна відчутно наблизилася до ЄС, досягнуто перших успіхів у боротьбі із корупцією і бідністю. ... Однак при всій симпатії до „помаранчевої революції” не можна не відзначити: президент трохи перебільшує досягнення. Перший рік Ющенка на чолі держави був роком хаотичної урядової політики і жорстокої внутрішньої боротьби за владу. З одного боку, мала місце незбагненна нездатність до компромісів, з іншого – безглузді компроміси там, де їх не мало бути. В країні панує правова непевність, президент часто є надто нерішучим”, -

критикує Neue Zürcher Zeitung і далі звертає увагу на дискусію навколо змін до конституції, що набрали чинності на початку року:

„2004 року Ющенко і Тимошенко виступили проти цієї реформи, однак в розпал „помаранчевої революції”, в той момент, коли перемога майже була у них у кишені, вони відступили. Президент має рацію, коли нарікає на те, що зміни до конституції було ухвалено без належної дискусії у парламенті і без схвалення на референдумі. І все ж таки, всі його нинішні нападки на реформу залишають в українців добре знайомий присмак: в цій країні політичні домовленості не мають великого значення. Ющенко – незаплямований, подекуди доволі мужній політик, який заслуговує на довіру Заходу. Проте своїми діями він іноді підтверджує стару українську істину: ні на кого і ні на що не можна покладатися. Подекуди Ющенко в цьому сенсі не кращий від своїх недемократичних опонентів”, - констатує Neue Zürcher Zeitung.

Огляд преси підготував Євген Тейзе.