1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Освітні суперечки: національні меншини проти української?

Ухвалений в Україні закон "Про освіту" обурив представників нацменшин України. Їх підтримали дипломатичні відомства Угорщини, Румунії і Польщі. Чому саме - розібралася кореспондентка DW.

Будівля польської школи у Львові

Будівля польської школи у Львові

На сьогоднішній день в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 тисяч дітей у 735-ти навчальних закладах. Однак після ухвалення українським парламентом 5 вересня нової редакції закону "Про освіту" представники угорської та румунської громад виступили на захист прав дітей у своїх школах щодо мови викладання у них.

"Стаття 7 (нового закону, яка регулює питання мови викладання. - Ред.) містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", - йдеться у відкритому листі Румунської спільноти Чернівецької області. "Захист прав національних меншин забезпечує не тільки Конституція України, а й міжнародні договори та зобов'язання, що гарантуються ще з проголошенням Україною незалежності 26 років тому. Поправки до освітнього законопроекту суперечать Конституції України, зазначеним там правам та свободам", - пишуть у зверненні до президента України угорські організації в Україні і вимагають його ветувати.

За статтею 7 нового закону з 1 вересня 2018 року діти національних меншин дошкільну і початкову освіту можуть здобувати мовою відповідної нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. А от з 5-го класу вони повинні навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. При цьому, якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання однієї чи декількох дисциплін також мовою цієї нацменшини.

Пам'ятник Тарасові Шевченку у Будапешті (Угорщина)

Пам'ятник Тарасові Шевченку у Будапешті (Угорщина)

Угорці застерігають

Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Борто вважає, що закон дуже звузить права угорців, а з часом зробить неможливим навчання на мові нацменшини. "Ми є такі ж громадяни України і підтримуємо курс країни на євроінтеграцію і щодо того, щоб Україна стала правовою європейською державою. Однак ми би хотіли, щоб Україна виконувала гарантовані права нацменшин щодо використання рідної мови. А закон передбачає перехід на навчання тільки державною мовою", - каже він у розмові з DW.

Угорець нині навіть порівнює Україну з СРСР, "який насильно намагався русифікувати всі республіки". "Я погоджуюсь, що треба покращувати рівень володіння українською, але не шляхом позбавлення права навчатись рідною мовою", - каже Борто. На його думку, положення закону, про яке йдеться, може стати підставою для погіршення відносин із сусідніми державами і може призвести до міжетнічних конфліктів на Закарпатті. Будуть проблеми і при виконанні закону, додає представник угорської меншини. "Хто буде вчити дітей українською? Вчителі самі не володіють нею на такому рівні, щоб могли викладати предмет українською. Це призведе до відтоку педагогів", - вважає Йосип Борто.

Закон зіпсує плани учням 

Представники польської громади в Україні, яка є такою ж чисельною, як угорська чи румунська - до 150 тисяч осіб - вважають, що закон поламає плани багатьох учнів польських шкіл. "Якщо вони прийшли навчатися польською мовою навчання, то, очевидно, що більшість з них розраховує на те, що продовжуватиме навчання за кордоном. Щороку більше половини, а в деякі роки до 90 відсотків наших випускників вступають в польські виші", -  каже директор польської школи у Львові Люція Ковальська. 

Українці польського походження мають там пільги і можуть отримувати польську державну стипендію. Тому щороку десятки маленьких львів'ян змагаються за право потрапити до цієї школи. Хоча директорка переконує, що конкурсу немає, є лише вимога знати польську на розмовному рівні. 

Румунські освітяни пристосовуватимуться

Не знають, як виконуватимуть освітянський закон, й у найбільш румунському районі України - Герцаївсьому, що в Чернівецькій області. В районі 92 відсотків мешканців своєї рідною вважають румунську мову.  З 29-ти середніх шкіл тут лише дві - українські. Що буде з рештою - вчителі поки не коментують. Проте їхній керівник, начальник відділу освіти району Октавян Мірчевіч каже, що будуть пристосовуватись.

"Якщо закон не змінять, поступово доведеться виконувати. Буде важко і педагогам, і дітям. Але будемо намагатись. Молоді викладачі, здебільшого, закінчували Чернівецькі виші, тому їм перекваліфікуватись не буде проблеми", - каже він. Тим більше, за його словами, тенденція вступати у вищі навчальні заклади Румунії, змінюється. Випускники дедалі частіше хочуть залишатися в Україні.

Міносвіти порушення не бачить

Водночас у міністерстві освіти і науки не вважають, що положення закону про мову викладання порушують Основний закон. У відповіді на запит DW у відомстві зазначили, редакція статті 7 закону України "Про освіту" відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

В українському міносвіти пояснюють, що причиною перегляду умов викладання української мови в школах стала "тенденція до зниження рівня та погіршення якості загальної середньої освіти у дітей зі шкіл з навчанням мовами національних меншин, що підтверджується, зокрема, результатами зовнішнього незалежного оцінювання".

Для прикладу у міносвіти наводять дані, що у 2016 році 60 відсотків школярів, які належать до угорської та румунської меншини і складали ЗНО з математики та історії України однією з цих мов, взагалі не подолали поріг "склав/не склав" з тестування з української мови. "Найгірші  результати ЗНО з української мови в 2016 році отримали випускники з Берегівського району, де компактно проживає угорська громада. 75 відсотків випускників цього району отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою з ЗНО з українською мови", - зазначають у відомстві в Києві.

Такі тенденції, вважають у міністерстві, порушують конституційне право дітей на вступ до вищих навчальних закладів України на конкурсних засадах, погіршують їхні шанси на успішну кар'єру. Саме тому, наголошують у міносвіти, й важливо розширити викладання навчальних предметів державною мовою у школах з мовами національних меншин, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів.