Обхідні газогони: як довго Україна протримається між двох потоків? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 17.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Обхідні газогони: як довго Україна протримається між двох потоків?

У жовтні запрацює друга лінія "Північного потоку", у грудні Росія планує почати будівництво "Південного потоку". Обхідні газопроводи посилюють тиск на Україну у питанні контролю над газотранспортною системою країни.

Аби реалізувати газогони в обхід України, Росія не шкодує грошей. Наприкінці серпня "Болгарський енергетичний холдинг" підписав протокол з "Газпромом", у якому погоджено технічні питання, пов’язані з підключенням газогону "Південний потік" у газотранспортну мережу Болгарії. Болгарія стала останньою з балканських країн, яка після багаторічних переговорів дала "зелене світло" цьому проекту. Перед тим, як було підписано протокол, повідомляє "Інтерфакс", сторони домовилися про зниження вартості палива для Болгарії на 11 відсотків. Очікується, що будівництво "Південного потоку" почнеться у грудні.

Український транзит скоротився на 20 відсотків

Шредер, Путін і голова правління Газпрому Міллер на відкритті першої лінії Північного потоку

Шредер, Путін і голова правління "Газпрому" Міллер на відкритті першої лінії "Північного потоку"

Тим часом завершилося будівництво російсько-німецького газопроводу "Північний потік". На початку жовтня за участі президента Росії Володимира Путіна буде урочисто запущено другу лінію цього газогону, що проліг дном Балтійського моря. Очікується, що після випробувань газопровід буде готовий до експлуатації на повну проектну потужність вже влітку 2013 року. Це надалі послаблюватиме позиції України як транзитера газу, констатує київський аналітик Михайло Гончар. Він зауважує, що вже нині обсяги транспортування газу територією України поступово скорочуються. "Цього і наступного року, як очікується, обсяги транспортування українським газопроводом до країн ЄС становитимуть близько 100 мільярдів кубометрів. Для порівняння: 2005 року цей обсяг перевищував 120 мільярдів",- каже Гончар.

Аби не втратити транзитні позиції, Україна пропонує замість будівництва "Південного потоку" модернізацію власної газотранспортної системи (ГТС). Український прем’єр Микола Азаров закликав Європейський Союз і Росію створити тристоронній консорціум з управління українською ГТС. Завдяки модернізації транспортних потужностей Київ сподівається збільшити на 30 відсотків її пропускну спроможність. "Інвестиційні затрати на модернізацію оцінюються у 4,5 мільярди євро. Це лише невеличка частина вартості нових газогонів, які пролягають не по суходолу",- аргументував Азаров на шпальтах провідного німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung у своїй статті від 8 вересня.

Янукович і Етінґер у Мюнхені

Янукович і Етінґер у Мюнхені

У Європейській комісії заклик українського прем’єра, надрукований у пресі, викликав здивування. Як повідомила Deutsche Welle Марлен Гольцнер, речниця єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Етінґера, з лютого нинішнього року жодних контактів з цього питання з Києвом не було. "Ця тема порушувалася під час зустрічі президента України Януковича з комісаром Етінґером у лютому на конференції з питань безпеки у Мюнхені. Тоді з ініціативи української сторони ми зробили чергове офіційне запрошення Росії відновити тристоронні переговори щодо консорціуму. Однак відповіді Москви не було",- зауважила Гольцнер.

"У збільшенні імпорту з Росії потреби немає"

Клаудія Кемферт

Клаудія Кемферт

Опитані DW експерти наголошують: хоча розмови про тристоронній газотранспортний консорціум точаться вже десять років, досі про готовність інвестувати в модернізацію української ГТС не заявляла жодна європейська компанія. Клаудія Кемферт з Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у розмові з Deutsche Welle зазначила, що потреби збільшувати потужність української "труби" немає. "Міжнародні газові ринки відчутно змінилися за останні роки. Через надлишковий видобуток у США ціни різко впали, а ЄС має нові можливості до диверсифікації постачань. Значну роль у цьому відіграє зріджений газ",- наголошує Кемферт.

Будівництво "Північого потоку" коштувало "Газпрому" і його європейським партнерам майже 7,5 мільярдів євро. Річна пропускна здатність цього газогону становить 55 мільярдів кубічних метрів палива. Однак довгостроковими контрактами на постачання газу з Росії до Німеччини "Північним потоком" на даний момент гарантовано лише близько 20 мільярдів кубометрів на рік. Клаудія Кемферт звертає увагу не недоцільність збільшувати довгострокову залежність від російського газу за нинішніх умов. У той час як ціни на спотових ринках через зростання пропозиції зрідженого газу із США, Північної Африки і Близького Сходу суттєво впали, домагатися знижок за довгостроковими контрактами з "Газпромом" європейським імпортерам довелося через суд. "Доки Росія не демонструє зацікавленості у гнучкій ціновій політиці, Європа має можливість забезпечувати свої потреби на міжнародних спотових ринках. Це робить нові газопроводи нерентабельними",- наголошує Клаудія Кемферт.

Рентабельність – не головне

Костянтин Сімонов

Костянтин Сімонов

У "Південний потік", за різними оцінками, доведеться вкласти від 8 до 25 мільярдів євро. Його будівництво, згідно з планами, триватиме до 2015 року, газогін має транспортувати до 63 мільярдів кубометрів газу на рік. Тим часом споживання газу в країнах ЄС, як зазначили співрозмовники DW, протягом останніх двох років поступово скорочується. Економічна доцільність нових газогонів, за розрахунками Москви, базується на прогнозах щодо суттєвого зростання споживання газу, пояснює російський аналітик Костянтин Сімонов. Водночас експерт визнає, що довгострокові прогнози, як засвідчує практика, часто не справджуються. "Це – виклик. Росії треба боротися за європейський ринок. Шанси залишитися на ньому є. Звісно, є сумніви в економічній доцільності "Південного потоку". Але що робити? Продовжувати сидіти на "пороховій діжці" під назвою "Україна"?", - запитує Сімонов, вказуючи на "непередбачуваність" Києва - поширений у Москві аргумент на користь обхідних газогонів.

Російський експерт визнає, що домовитися про спільне управління газотранспортною системою України та модернізувати її було би вигідніше, ніж будувати "Південний потік". Крім того, і російський, і український аналітики зазначають, що основною цінністю української газотранспортної системи для Росії, скільки б обхідних трубопроводів вона не збудувала, залишатимуться унікальні підземні газосховища на кордоні з ЄС. Узимку, під час пікового споживання палива, вони гарантують стабільність надходження газу європейським імпортерам. "Треба повернутися до питання входження "Газпрому" до акціонерного капіталу української ГТС",- вважає Костянтин Сімонов.

Москва доможеться свого?

Переговори Януковича і Путіна про ціну на газ вже два роки - без результату

Переговори Януковича і Путіна про ціну на газ вже два роки - без результату

Клаудія Кемферт наголошує, що нинішня політична ситуація в Україні не дозволяє сподіватися, що Брюссель докладатиме суттєвих зусиль, аби переконувати європейські концерни інвестувати в українську газотранспортну систему. У Києві це розуміють, припускає Михайло Гончар. "Стаття у Frankfurter Allgemeine може бути лише своєрідним "алібі" - мовляв, ми закликали Європу до участі, а вона не пішла. Тоді вони розвернуться на 180 градусів і зліплять з Москвою щось під назвою "консорціум",- прогнозує київський експерт. На його думку, частиною домовленостей може бути перегляд газових контрактів. Зрештою, Київ нині платить чи не найвищу в Європі ціну за російський газ, а переговори про зниження ціни у відповідності до тенденцій на європейському ринку вже два роки залишаються безрезультатними.

DW.COM